逾八成留学人员回国发展 最大规模海归潮将到来
| Б?бл?я, Книги Старого Запов?ту пер.: ?ван Ог??нко Перша книга Мойсе?ва: Буття |
Друга книга Мойсе?ва: Вих?д ? |
|
1На поча?тку Бог створив небо[1] та землю.
2 А земля? була пуста та порожня, ? те?мрява була над безоднею,[2] ? Дух Божий ширяв над поверхнею води.[3][4]
3 ? сказав Бог: ?Хай станеться св?тло!“ ? сталося св?тло.
4 ? побачив Бог св?тло, що добре воно, — ? Бог в?дд?лив св?тло в?д те?мряви.
5 ? Бог назвав св?тло: ?День“, а темряву назвав: ?Н?ч“. ? був веч?р, ? був ранок, — день[5] перший.
6 ? сказав Бог: ?Нехай станеться твердь[6] посеред води, ? нехай в?дд?ля? вона м?ж водою й водою.“
7 ? Бог твердь учинив, ? в?дд?лив воду, що п?д твердю вона, ? воду, що над твердю вона. ? сталося так.
8 ? назвав Бог твердь: ?Небо“. ? був веч?р, ? був ранок — день другий.
9 ? сказав Бог: ?Нехай збереться вода з-поп?д неба до м?сця одного, ? нехай суход?л стане видний“. ? сталося так.
10 ? назвав Бог суход?л: ?Земля“, а м?сце з?бра?ння води назвав: ?Море“. ? Бог побачив, що добре воно.
11 ? сказав Бог: ?Нехай земля вродить траву, ярину, що нас?ння вона розс?ва?, дерево овочеве, що за родом сво?м пл?д приносить, що в ньому нас?ння його на земл?“. ? сталося так.
12 ? земля траву видала, ярину, що нас?ння розс?ва? за родом ??, ? дерево, що приносить пл?д, що нас?ння його в н?м за родом його. ? Бог побачив, що добре воно.
13 ? був веч?р, ? був ранок, — день трет?й.
14 ? сказав Бог: ?Нехай бу?дуть св?тила на тверд? небесн?й для в?дд?лення дня в?д ноч?, ? нехай вони стануть знаками, ? часами умовленими, ? днями, ? роками.
15 ? нехай вони стануть на тверд? небесн?й св?тилами, щоб св?тити над землею“. ? сталося так.
16 ? вчинив Бог оби?два св?тила велик?, — св?тило велике, щоб воно керувало днем, ? св?тило мале, щоб керувало н?ччю, також зор?.
17 ? Бог ум?стив ?х на тверд? небесн?й, щоб св?тили вони над землею,
18 ? щоб керували днем та н?ччю, ? щоб в?дд?лювали св?тло в?д те?мряви. ? Бог побачив, що це добре.
19 ? був веч?р, ? був ранок, — день четвертий.
20 ? сказав Бог: ?Нехай вода виро?ть др?бн? ?стоти, душу живу, ? птаство, що л?та? над землею п?д небесною твердю“.
21 ? створив Бог риби велик?, ? всяку душу живу плазуючу, що ?? вода виро?ла за ?х родом, ? всяку пташину крилату за родом ??. ? Бог побачив, що добре воно.
22 ? поблагословив ?х Бог, кажучи: ?Плод?ться й розмножуйтеся, ? наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножу?ться на земл?!“
23 ? був веч?р, ? був ранок, — день п'ятий.
24 ? сказав Бог: ?Нехай видасть земля живу душу за родом ??, худобу й плазуюче, ? зе?мну зв?рину? за родом ??“. ? сталося так.
25 ? вчинив Бог зе?мну зв?рину? за родом ??, ? худобу за родом ??, ? все земне плазуюче за родом його. ? бачив Бог, що добре воно.
26 ? сказав Бог: ?Створ?мо людину[7] за образом Нашим, за подобою Нашою, ? хай панують над мо?рською рибою, ? над птаством небесним,[8] ? над худобою, ? над усею землею, ? над ус?м плазуючим, що плазу? по земл?“.
27 ? Бог на Св?й образ людину створив, на образ Божий ?? В?н створив, як чолов?ка та ж?нку створив ?х.
28 ? поблагословив ?х Бог, ? сказав Бог до них: ?Плод?ться й розмножуйтеся, ? наповнюйте землю, оволод??йте нею, ? пануйте над мо?рськими рибами, ? над птаством небесним, ? над кожним плазуючим живим на земл?!“
29 ? сказав Бог: ?Оце дав Я вам усю ярину, що розс?ва? нас?ння, що на вс?й земл?, ? кожне дерево, що на ньому пл?д деревни?й, що воно розс?ва? нас?ння, — нехай буде на ?жу це вам!
30 ? зе?мн?й ус?й зв?рин? ? всьому птаству небесному, ? кожному, що плазу? по земл?, що душа в ньому жива, — уся зелень яринна на ?жу для них.“ ? сталося так.
31 ? побачив Бог усе, що вчинив. ? ото, — вельми добре воно! ? був веч?р, ? був ранок, — день шостий.
2? були ск??нчен? небо й земля, ? все во??нство[9] ?хн?.
2 ? ск?нчив Бог дня сьомого працю Свою, яку В?н чинив. ? В?н в?дпочив[10] у дн? сьом?м в?д ус??? прац? Сво??, яку був чинив.
3 ? поблагословив Бог день сьомий, ? його освятив, бо в н?м в?дпочив В?н в?д ус??? прац? Сво??, яку, чинячи, Бог був створив.
4 Це ось походження неба й земл?, коли створено ?х, у дн?, як Господь Бог створив небо ? землю.
5 ? не було на земл? жодно? польово? рослини, ? жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо?дь Бог не давав, ? не було людини, щоб порати землю.
6 ? пара з земл? п?д?ймалась, ? напувала всю землю.
7 ? створив[11] Господь Бог люди?ну з пороху зе?много. ? дихання[12] життя вдихнув у н?здр? ??, — ? стала люди?на живою душею.
8 ? насадив Господь Бог рай[13] ув Еден?[14] на сход?, ? там осадив людину, що ?? В?н створив.
9 ? зростив Господь Бог ?з земл? кожне дерево, принадне на вигляд ? на ?жу смачне, ? дерево життя посеред раю, ? дерево п?зна?ння добра ? зла.
10 ? р?чка з Едену виходить, щоб по?ти рай. ? зв?дти розд?лю?ться ? ста? чотирма? початками.
11 ?мення одному П?шон, — оточу? в?н усю землю Хав?ла, де ? золото.
12 А золото т??? земл? добре; там бдел?й ? кам?нь он?кс.
13 ?м'я? ж друго? р?чки ??хон, — вона оточу? ввесь край Ет?оп??.[15]
14 А ?м'я р?чки третьо? — Тигр, — вона прот?ка? на сход? Ашшуру.[16] А р?чка четверта — вона Ефрат.
15 ? взяв Господь Бог людину, ? в еденському ра?? вм?стив був ??, щоб порала його та його доглядала.
16 ? наказав Господь Бог Адамов?,[17] кажучи: ??з кожного дерева в раю? ти можеш ?сти.
17 Але з дерева знання? добра й зла — не ?ж в?д нього, бо в день ?ди? тво?? в?д нього ти напевно помреш!“
18 ? сказав Господь Бог: ?Не добре, щоб бути чолов?ку самотн?м. Створю йому пом?ч, под?бну до нього“.
19 ? вчинив Господь Бог ?з земл? всю польову зв?рину?, ? все птаство небесне, ? до Адама прив?в, щоб побачити,[18] як в?н ?х кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живо? душ? — воно ймення йому.
20 ? назвав Ада?м ?мена вс?й худоб?, ? птаству небесному, ? вс?й польов?й зв?рин?. Але Адамов? помоч? В?н не знайшов, щоб под?бна до нього була.
21 ? вчинив Господь Бог, що на Адама спав м?цний сон, — ? заснув в?н. ? В?н узяв одне з ребер його, ? т?лом закрив його м?сце.
22 ? перетворив Господь Бог те ребро, що взяв ?з Адама, на ж?нку, ? прив?в ?? до Адама.
23 ? промовив Адам: ?Оце? тепе?р вона — к?сть в?д костей мо?х, ? т?ло в?д т?ла мого. Вона ж?нкою[19] буде зватися, бо взята вона з чолов?ка.
24 Покине тому чолов?к свого батька та мат?р свою, та й пристане до ж?нки сво??, — ? стануть вони одним т?лом“.
25 ? були вони на?г? обо?, Адам та ж?нка його, ? вони не соро?мились.
3 Але зм?й був хитр?ший над усю польову зв?рину, яку Господь Бог учинив. ? сказав в?н до ж?нки: ?Чи Бог наказав: Не ?жте з усякого дерева ра?ю?“
2 ? в?дпов?ла ж?нка зм??в?: ?З плод?в дерева раю ми можемо ?сти,
3 але з плод?в дерева, що в сере?дин? ра?ю, — Бог сказав: ?Не ?жте ?з нього, ? не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.
4 ? сказав зм?й до ж?нки: ?Умерти — не вмрете!
5 Бо в?да? Бог, що дня того, коли будете з нього ви ?сти, ваш? оч? розкриються, ? станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.
6 ? побачила ж?нка, що дерево добре на ?жу, ? принадне для очей, ? пожадане дерево, щоб набути знання. ? взяла з його плоду, та й з'?ла, ? разом дала теж чолов?ков? сво?му, — ? в?н з'?в.
7 ? розкрилися оч? в обох них, ? п?знали, що на?г? вони. ? зшили вони ф??ов? листя, ? зробили опаски соб?.
8 ? почули вони голос Господа Бога, що по ра?ю ходив, як пов?яв денний холодок. ? сховався Адам ? його ж?нка в?д Господа Бога серед дерев раю.
9 ? закликав Господь Бог до Адама, ? до нього сказав: ?Де ти?“
10 А той в?дпов?в: ?Почув я Тв?й голос у раю? — ? злякався, бо наги?й я, — ? сховався“.
11 ? промовив Господь: ?Хто сказав тоб?, що ти нагий? Чи ти не ?в з того дерева, що Я звел?в був тоб?, щоб ти з нього не ?в?“
12 А Адам в?дказав: ?Ж?нка, що дав Ти ??, щоб зо мною була, вона подала мен? з того дерева, — ? я ?в“.
13 Тод? Господь Бог промовив до ж?нки: ?Що? це ти наробила?“ А ж?нка сказала: ?Зм?й спокусив мене, — ? я ?ла“.
14 ? до зм?я сказав Господь Бог: ?3а те, що зробив ти оце, то ти проклят?ший над усю худобу, ? над усю зв?рину польову! На сво?м черев? будеш плазувати, ? порох ти ?стимеш у вс? дн? свойо?го життя.
15 ? Я покладу ворожнечу м?ж тобою й м?ж ж?нкою, м?ж нас?нням тво?м ? нас?нням ??. Воно з?тре тоб? голову, а ти будеш жали?ти його в п'яту“.
16 До ж?нки промовив: ?Помножуючи, помножу терп?ння тво? та бол? ваг?тности тво??. Ти в муках родитимеш д?ти, ? до мужа твого пожада?ння тво?, — а в?н буде панувати над тобою“.
17 ? до Адама сказав В?н: ?За те, що ти послу?хав голосу ж?нки сво?? та ?в з того дерева, що Я наказав був тоб?, говорячи: ?В?д нього не ?ж“, — прокля?та через тебе земля! Ти в скорбот? будеш ?сти в?д не? вс? дн? свойо?го життя.
18 Тернину й осо?т вона буде родити тоб?, ? ти будеш ?сти траву польову.
19 У пот? свойо?го лиця[20] ти ?стимеш хл?б, аж поки не вернешся в землю, бо з не? ти взятий. Бо ти порох, — ? до пороху вернешся“.
20 ? назвав Ада?м ?м'я сво?й ж?нц?: ?ва,[21] бо вона була мати всього живого.
21 ? зробив Господь Бог Адамов? та ж?нц? його одежу шкуряну? — ? зодягнув ?х.
22 ? сказав Господь Бог: ?Ось став чолов?к, немов один ?з Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг в?н сво?? руки, ? не взяв з дерева життя, ? щоб в?н не з'?в, — ? не жив пов?к в?ку“.
23 ? вислав його Господь Бог ?з еденського раю, щоб порати землю, з яко? узятий в?н був.
24 ? вигнав Господь Бог Адама. А на сх?д в?д еденського раю поставив Херувима ? меча полум'яного,[22] який оберта?вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
4 ? п?знав Адам ?ву, ж?нку свою, ? вона заваг?тн?ла, ? породила Ка?на,[23] ? сказала: ?Набула чолов?ка в?д Господа“.
2 А дал? вона породила брата йому Авеля.[24] ? був Авель пастух отари, а Ка?н був р?льник.
3 ? сталось по деяк?м час?, ? прин?с Ка?н Богов? жертву в?д плоду земл?.
4 А Авель, — в?н також прин?с в?д сво?х первор?дних з отари та в?д ?хнього лою. ? зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
5 а на Ка?на й на жертву його не зглянувся. ? сильно розгн?вався Ка?н, ? обличчя його похилилось.[25]
6 ? сказав Господь Ка?нов?: ?Чого ти розгн?вався, ? чого похилилось[25] обличчя тво??
7 Отож, коли ти добре робитимеш, то п?д?ймеш обличчя сво?,[25] а коли недобре, то в дверях гр?х п?дстер?га?. ? до тебе його пожада?ння, а ти мусиш над ним панувати“.
8 ? говорив Ка?н до Авеля, брата свого. ? сталось, як були вони в пол?, повстав Ка?н на Авеля, брата свого, — ? вбив його.
9 ? сказав Господь Ка?нов?: ?Де Авель, тв?й брат?“ А той в?дказав: ?Не знаю. Чи я сторож брата свого??“
10 ? сказав Господь: ?Що? ти зробив? Голос крови брата твого взива? до Мене з земл?.
11 А тепер ти прокля?тий в?д земл?, що розкрила уста сво?, щоб прийняти кров твого брата з тво?? руки.
12 Коли бу?деш ти порати землю, вона б?льше не дасть тоб? сили сво??. Мандр?вником та заволокою будеш ти на земл?“.
13 ? сказав Ка?н до Господа: ?Б?льший м?й гр?х, ан?ж можна знести.[26]
14 Ось Ти виганя?ш сьогодн? мене з ц??? земл?, ? я буду ховатись в?д лиця Твого. ? я стану мандр?вником та заволокою на земл?, ? буде, — кожен, хто стр?не мене, той уб'? мене“.
15 ? промовив до нього Господь: ?Через те кожен, хто вб'? Ка?на, семикратно буде п?мщений“. ? вм?стив Господь знака на Ка?н?, щоб не вбив його кожен, хто стр?не його.
16 ? вийшов Ка?н з-перед лиця Господнього, й ос?в у кра?н? Нод,[27] на сх?д в?д Едену.
17 ? Ка?н п?знав свою ж?нку, ? стала вона ваг?тна, ? вродила Еноха. ? збудував в?н м?сто, ? назвав ?м'я? тому м?стов?, як ?м'я? свого сина: Енох.
18 ? народився в Еноха ?рад, а ?рад породив Мегуя?ла, а Мегуя?л породив Метуша?ла, а Метуша?л породив Ламеха.
19 ? взяв соб? Ламех дв? ж?нки, — ?м'я одн?й Ада, а ймення друг?й Ц?лла.
20 ? породила Ада Явала, — в?н був батьком тих, що сидять по наметах ? мають череду.
21 А ймення брата його Ювал, — в?н був батьком ус?м, хто держить у рука?х гусла й соп?лку.
22 А Ц?лла також породила Тувалка?на, що кував вс?ляку м?дь та зал?зо. А сестра Тувалка?нова Ноема?.
23 ? промовив Ламех до ж?нок сво?х: ?Адо й Ц?лло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехов?, почуйте ви сло?ва мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину — за рану свою,
24 ? як буде усемеро п?мщений Ка?н, то Ламех — у с?мдесятеро й семеро!“
25 ? п?знав Адам ще свою ж?нку, — ? сина вона породила. ? назвала ймення йому: Сиф,[28] бо ?Бог дав мен? ?нше нас?ння за Авеля, що забив його Ка?н“.
26 А Сифов? теж народився був син, ? в?н назвав ?мення йому: Енош. Тод? зачали були призивати Ймення Господн?.
5 Оце книга нащадк?в Адамових. Того дня, як створив Бог людину, В?н ?? вчинив на подобу Божу.
2 Чолов?ком ? ж?нкою В?н ?х створив, ? поблагословив ?х. ? того дня, як були вони створен?, назвав В?н ?хн? ймення: Люди?на.
3 ? жив Адам сто л?т ? тридцять, та й сина породив за подобою сво?ю та за образом сво?м, ? назвав ?м'я йому: Сиф.[28]
4 ? було? Адамових дн?в по тому, як в?н Сифа породив, в?с?м сотень л?т. ? породив в?н син?в ? дочок.
5 А вс?х Адамових дн?в було?, як? жив, дев'ять сотень л?т ? тридцять л?т. Та й помер в?н.
6 ? жив Сиф сто л?т ? п'ять л?т, та й породив в?н Еноша.
7 ? жив Сиф по тому, як Еноша породив, в?с?м сотень л?т ? с?м л?т. ? породив в?н син?в ? дочок.
8 А були вс? дн? Сифов? дев'ять сотень л?т ? дванадцять л?т.
9 ? жив Енош дев'ятдесят л?т, та й породив в?н Кенана.
10 ? жив Енош по тому, як Кенана породив, в?с?м сотень л?т ? п'ятнадцять л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
11 А були вс? Еношев? дн? дев'ять сотень л?т ? п'ять л?т. Та й помер в?н.
12 ? жив Кенан с?мдесят л?т, та й породив в?н Магалал'?ла.
13 ? жив Кенан по тому, як породив Магалал'?ла, в?с?м сотень л?т ? сорок л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
14 А вс?х Кенанових дн?в було? дев'ять сотень л?т ? дев'ять л?т. Та й помер в?н.
15 ? жив Магалал'?л ш?стдесят л?т ? п'ять л?т, та й породив в?н Яреда.
16 ? жив Магалал'?л по тому, як Яреда породив, в?с?м сотень л?т ? тридцять л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
17 А були вс? дн? Магалал'?лов? в?с?м сотень л?т ? дев'ятдесят ? п'ять л?т. Та й помер в?н.
18 ? жив Яред сто л?т ? ш?стдесят ? два роки, та й породив в?н Еноха.
19 ? жив Яред по тому, як породив в?н Еноха, в?с?м сотень л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
20 А були вс? Яредов? дн? дев'ять сотень л?т ? ш?стдесят ? два роки. Та й помер в?н.
21 ? жив Енох ш?стдесят ? п'ять л?т, та й породив Метушалаха.
22 ? ходив Енох з Богом по тому, як породив в?н Метушалаха, три сотн? л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
23 А вс?х Енохових дн?в було? три сотн? л?т ? ш?стдесят ? п'ять л?т.
24 ? ходив ?з Богом Енох, ? не стало його, — бо забрав його Бог.
25 ? жив Метушалах сто л?т ? с?мдесят ? с?м л?т, та й Ламеха породив.
26 ? жив Метушалах по тому, як породив в?н Ламеха, с?м сотень л?т ? в?с?мдесят ? два роки. ? породив в?н син?в та дочок.
27 А вс?х Метушалахових дн?в було? дев'ять сотень л?т ? ш?стдесят ? дев'ять л?т. Та й помер в?н.
28 ? жив Ламех сто л?т ? в?с?мдесят ? два роки, та й сина породив,
29 ?м'я? йому назвав: Ной,[29] говорячи: ?Цей нас пот?шить у наших д?лах та в труд? рук наших коло земл?, що Господь ?? викляв“.
30 ? жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень л?т ? дев'ятдесят ? п'ять л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
31 А вс?х Ламехових дн?в було? с?м сотень л?т ? с?мдесят ? с?м л?т. Та й помер в?н.
32 ? був Ной в?ку п'ять сотень л?т, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.
6 ? сталося, що розпочала люди?на розмножуватись на поверхн? земл?, ? ?м народилися дочки.
2 ? побачили Бож? сини лю?дських дочок, що вродлив? вони, ? взяли соб? ж?нок ?з ус?х, яких вибрали.
3 ? промовив Господь: ?Не буде М?й Дух перемагатися в люди?н? нав?ки, — бо блудить вона. Вона т?ло, ? дн? ?? будуть сто ? двадцять л?т“.
4 За тих дн?в на земл? були ве?летн?, а також по тому, як стали прихо?дити Бож? сини до лю?дських дочок. ? вони ?м народжували, — то були силач?, що славн? в?д в?ку.
5 ? бачив Господь, що велике розбе?щення людини на земл?, ? ввесь нахил думки серця[30] ?? — т?льки зло повсякде?нно.
6 ? пожалкував був Господь, що людину створив на земл?. ? засмутився В?н у серц? Сво?м.
7 ? промовив Господь: ?З?тру Я люди?ну, яку Я створив, з поверхн? земл?, — в?д людини аж до скотини, аж до плазун?в, ? аж до птаства небесного. Бо жалкую, що ?х Я вчини?в“.
8 Але Ной знайшов мил?сть у Господн?х очах.
9 Це ось о?пов?сть про Ноя. Ной був чолов?к праведний ? невинний у сво?х покол?ннях. Ной з Богом ходив.
10 ? Ной породив трьох син?в: Сима, Хама й Яфета,
11 ? з?псулась земля перед Божим лицем, ? напо?внилась земля насильством.
12 ? бачив Бог землю, — ? ось з?псулась вона, кожне бо т?ло з?псуло дорогу[31] свою на земл?.
13 ? промовив Господь до Ноя: ?Прийшов к?нець кожному т?лу перед лицем Мо?м, бо напо?внилась земля насильством в?д них. ? ось Я винищу[32] ?х ?з земл?.
14 Зроби соб? ковчега з дерева ?офер. З перегородками зробиш ковчега, ? смолою осмолиш його ?зсере?дини та ?знадвору.
15 ? отак його зробиш: три сотн? л?кт?в довжина ковчега, п'ятдесят л?кт?в ширина йому, а тридцять л?кт?в височина йому.
16 Отв?р учиниш в ковчез?, ? звузиш на л?коть його в?д гори, а вх?д до ковчегу влашту??ш на боц? його. Зробиш його на поверхи дол?шн?, другорядн? й третьорядн?.
17 А Я ось наведу? пото?п, воду на землю, щоб з-п?д неба винищити кожне т?ло, що в ньому дух життя. Помре все, що на земл?!
18 ? складу Я запов?та Свойого з тобою, ? вв??йдеш до ковчегу ти, ? сини тво?, ? ж?нка твоя, ? ж?нки? тво?х син?в ?з тобою.
19 ? впровадиш до ковчегу по дво? з усього, — з усього живого, ?з кожного т?ла, щоб ?х заховати живими з тобою. Вони будуть самець ? самиця.
20 ?з птаства за родом його, ? з худоби за родом ??, ?з ус?х плазун?в на земл? за родом ?х, — по дво? з усього ув??йдуть до тебе, щоб ?х зберегти живими.
21 А ти набери соб? з кожно? ?ж?, що вона на спожива?ння, — ? буде для тебе й для них на поживу.“
22 ? зробив Ной усе, — як звел?в йому Бог, так зробив в?н.
7 ? сказав Господь Но?в?: ?Ув?йди ти й увесь д?м тв?й до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Сво?м в оц?м род?.
2 ?з усяко? чисто? худоби в?зьмеш соб? по семеро, самця та самицю ??, а з худоби нечисто? — дво?: самця та самицю ??.
3 Також ?з птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб нас?ння сховати живим на поверхн? вс??? земл?.
4 Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день ? сорок ночей, — ? всяку ?стоту, яку Я вчинив, з?тру з-над поверхн? земл?!“
5 ? зробив Ной усе, як звел?в був Господь.
6 А Ной був в?ку шостисот л?т, ? стався пото?п, — вода на земл?.
7 ? вв?йшов Ной, ? сини його, ? ж?нка його, ? нев?стки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
8 ?з чисто? худоби та з худоби, що нечиста вона, ? з птаства, ? всього, що плазу? на земл?,
9 по дво? вв?йшли до Ноя до ковчегу, самець ? самиця, як Бог Но?в? був ?звел?в.
10 ? сталося по семи днях, — ? во?ди потопу лину?ли на землю.
11 Року шосто? сотн? л?т життя Но?вого, м?сяця другого, с?мнадцятого дня м?сяця, — цього дня в?дкрилися вс? джере?ла велико? безодн?, ? розчинилися небесн? розтвори.
12 ? був дощ на земл? сорок день ? сорок ночей.
13 Того саме дня до ковчегу вв?йшов Ной, ? Сим, ? Хам та Яфет, сини Но?в?, ? ж?нка Но?ва, ? три нев?стки його з ними,
14 вони та всяка зв?рина за родом ??, ? всяка худоба за родом ??, ? всяке плазуюче, що плазу?? по земл?, за родом його, ? всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.
15 ? вв?йшли до Ноя, до ковчегу по дво? ?з кожного т?ла, що в н?м дух життя.
16 А те, що вв?йшло, — самець ? самиця з кожного т?ла вв?йшли, як звел?в йому Бог. ? замкнув Господь за ним ковчега.
17 ? був пото?п сорок день на земл?, ? зб?льшилась вода, ? поне?сла ковчега. ? в?н ви?соко став над землею.
18 ? прибула вода, ? сильно зб?льши?лась вона на земл?, — ? пливав ковчег на поверхн? води.
19 ? дуже-дуже вода на земл? прибула?, ? покрились ус? гори висок?, що п?д небом ус?м.
20 На п'ятнадцять л?кт?в уго?ру вода прибула, — ? покрилися гори.
21 ? вимерло всяке т?ло, що руха?ться на земл?: серед птаства, ? серед скотини, ? серед зв?рини, ? серед ус?х плазун?в, що плазують по земл?, ? кожна люди?на.
22 Усе, що в н?здрях його дух життя, з усього, що на суходол? — вимерло було.
23 ? винищив Бог усяку ?стоту на поверхн? земл?, в?д людини аж до скотини, аж до плазуна?, ? аж до птаства небесного, — вони стерлись з земл?. ? зостався т?льки Ной та те, що з ним у ковчез? було.
24 ? прибувала вода на земл? сто ? п'ятдесят день.
8 ? згадав Бог про Ноя, ? про кожну зв?рину? та про всяку худобу, що були з ним у ковчез?. ? Бог нав?в в?тра на землю, — ? вода заспоко??лась.
2 ? закрились джере?ла безодн? та небесн? розтвори, — ? дощ з неба спини?вся.
3 ? верталась вода з-над земл?, верталась пост?йно. ? стала вода спада?ти по ста й п'ятидесяти днях.
4 А сьомого м?сяця, на с?мнадцятий день м?сяця ковчег спинився на горах Араратських.
5 ? пост?йно вода спадала аж до десятого м?сяця. А першого дня десятого м?сяця завидн?лися г?рськ? вершки.
6 ? сталося по сорока днях, Ной в?дчинив в?кно ковчегу, що його в?н зробив.
7 ? вислав в?н крука. ? л?тав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над земл?.
8 ? послав в?н в?д себе голубку, щоб побачити, чи не спа?ла вода з-над земл?.
9 Та не знайшла та голубка м?сця спочинку для стопи сво?? ноги, ? вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхн? вс??? земл?. ? вистромив руку, ? взяв в?н ??, та й до себе в ковчег упустив ??.
10 ? в?н зачекав ?ще других с?м день, ? знову з ковчегу голубку послав.
11 ? голубка вернулась до нього веч?рнього ча?су, — ? ось у не? в дзюбку? лист оливковий з?рваний. ? дов?дався Ной, що спала вода з-над земл?.
12 ? в?н зачекав ?ще других с?м день, ? голубку послав. ? вже б?льше до нього вона не вернулась.
13 ? сталося, року ш?стсотого й першого, м?сяця першого, першого дня м?сяця — висохла вода з-над земл?. ? Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня земл?!
14 А м?сяця другого, двадцятого й сьомого дня м?сяця — висохла земля.
15 ? промовив Но?в? Господь, кажучи:
16 ?Вийди з ковчегу ти, а з тобою ж?нка твоя, ? сини тво?, ? нев?стки тво?.
17 Кожну зв?рину, що з тобою вона, в?д кожного т?ла з-посеред птаства, ? з-посеред скотини, ? з-посеред ус?х плазун?в, що плазують по земл?, повиводь ?з собою. ? хай роя?ться вони на земл?, ? нехай на земл? вони плодяться та розмножуються“.
18 ? вийшов Ной, а з ним сини його, ? ж?нка його, ? нев?стки його.
19 Кожна зв?рина, кожен плазун, усе птаство, усе, що руха?ться на земл?, за родами ?хн?ми — вийшли з ковчегу вони.
20 ? збудував Ной жерт?вника Господе?в?. ? взяв в?н ?з кожно? чисто? худоби й з кожного чистого птаства, ? прин?с на жерт?внику ц?лопа?лення.
21 ? почув Господь пахощ? люб?, ? в серц? Сво?му промовив: ?Я вже б?льше не буду земл? проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий в?д в?ку його молодого. ? вже б?льше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
22 Надал?, по вс? дн? земл?, с?вба та жнива, ? холоднеча та спека, ? л?то й зима, ? день та н?ч — не припиняться!“
9 ? поблагословив Бог Ноя й син?в його, та й промовив: ?Плод?ться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
2 ? ляк перед вами, ? страх перед вами буде м?ж ус??ю зв?риною земл?, ? м?ж ус?м птаством небесним, м?ж ус?м, чим ро?ться земля, ? м?ж ус?ма рибами моря. У ваш? руки в?ддан? вони.
3 Усе, що плазу?, що живе воно, — буде вам на ?жу. Як зеле?ну ярину? — Я в?ддав вам усе.
4 Т?льки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
5 А т?льки Я буду жадати вашу кров ?з душ ваших, з руки кожно? зв?рини буду жада?ти ??, ? з руки чолов?ка, з руки ко?жного брата його Я буду жадати душу лю?дську.
6 Хто вилл? кров людську з люди?ни, то виллята бу?де його кров, бо В?н учинив люди?ну за образом Божим.
7 Ви ж плод?ться й розмножуйтеся, ро?ться на земл? та розмножуйтесь на н?й!“
8 ? сказав Бог до Ноя та до син?в його з ним, кажучи:
9 ?А Я, — ось Свого запов?та укладаю Я з вами та з вашим пото?мством по вас.
10 ? з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, ? серед ус??? зе?мно? зв?рини? з вами, в?д ус?х, що виходять з ковчегу, до вс??? земно? зв?рини.
11 ? Я укладу запов?та Свого з вами, ? жодне т?ло не бу?де вже знищене водою пото?пу, ? б?льш не буде пото?пу, щоб землю нищити“.
12 ? Бог промовляв: ?Оце знак запов?ту, що даю Я його пом?ж Мною та вами, ? пом?ж кожною живою душею, що з вами, на в?чн? покол?ння:
13 Я веселку Свою дав у хмар?, ? стане вона за знака запов?ту м?ж Мною та м?ж землею.
14 ? станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде видн?тися в хмар? веселка.
15 ? згадаю про Свого запов?та, що м?ж Мною й м?ж вами, ? м?ж кожною живою душею в кожному т?л?. ? б?льш не буде вода для пото?пу, щоб вигубляти кожне т?ло.
16 ? буде веселка у хмар?, ? побачу ??, щоб пам'ятати про в?чний запов?т м?ж Богом ? м?ж кожною живою душею в кожному т?л?, що воно на земл?“.
17 ? сказав Бог до Ноя: ?Це знак запов?ту, що Я встановив пом?ж Мною й пом?ж кожним т?лом, що воно на земл?“.
18 ? були сини Но?в?, що вийшли з ковчегу: Сим, ? Хам, ? Яфе?т. А Хам — в?н був батько Ханаан?в.
19 Оц? тро? були сини Но?в?, ? в?д них залю?днилася вся земля.
20 ? зачав був Ной, муж земл?, садити виноград.
21 ? пив в?н вино та й упився, й обнажився в сере?дин? свого намету.
22 ? побачив Хам, батько Ханаан?в, наготу батька свого, та й розказав обом браттям сво?м надво?р?.
23 Узяли тод? Сим та Яфет одежину, ? поклали обидва на плеч? сво?, ? позадкува?ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони в?двернули дозаду обличчя сво?, ? не бачили наготи батька свого.
24 А Ной ви?тверезився в?д свого вина, ? дов?дався, що? йому був учинив його син наймолодший.
25 ? сказав в?н: ?Про?клятий будь Ханаан, — в?н буде рабом раб?в сво?м браттям!“
26 ? сказав в?н: ?Благословенний Господь, Сим?в Бог, — ? хай Ханаан рабом буде йому!
27 Нехай Бог розпросто?рить Яфета, ? нехай пробува? в наметах в?н Симових, — ? нехай Ханаан рабом буде йому?!“
28 А Ной жив по пото?п? триста л?т ? п'ятдесят л?т.
29 А вс?х Но?вих дн?в було? дев'ятсот л?т ? п'ятдесят л?т. Та й помер.
10 Оце нащадки син?в Но?вих: Сима, Хама та Яфета. А ?м народились сини по потоп?:
2 Сини Яфетов?: ?омер, ? Ма?о?, ? Мадай, ? Яван, ? Тувал, ? Мешех, ? Тирас.
3 А сини ?омеров?: Ашкеназ, ? Рифат, ? То?арма.
4 А сини Явана: Ел?ша, ? Тарш?ш, ? китти, ? додани.
5 В?д них в?дд?лилися острови? народ?в у ?хн?х краях, кожний за мовою сво?ю, за сво?ми родами, у наро?дах сво?х.
6 А сини Хамов?: Куш,[33] ? М?цра?м,[34] ? Фут, ? Ханаан.
7 А сини Кушов?: Сева, ? Хав?ла, ? Савта, ? Раама, ? Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.
8 Куш же породив Н?мрода, — в?н розпочав на земл? ве?летн?в.
9 В?н був дужий мисли?вець перед Господн?м лицем. Тому то говориться: ?Як Н?мрод, дужий мисливець перед Господн?м лицем“.
10 А початком царства його були: Вавилон, ? Ерех, ? Аккад, ? Калне в земл? Ш?неар.
11 З того краю вийшов Ашшур,[35] та й збудував Н?нев?ю, ? Реховот-?р, ? Калах,
12 ? Ресен пом?ж Н?нев??ю та пом?ж Калахом, — в?н оте м?сто велике.
13 А М?цра??м породив луд?в, ? анам?в, ? легав?в, ? нафтух?в,
14 ? патрус?в, ? каслух?в, що зв?дси п?шли филистимляни, ? кафтор?в.
15 А Ханаан породив Сидона, свого первор?дного, та Хета,
16 ? Евусеянина, ? Амореянина, ? ??р?ашеянина,
17 ? Х?ввеянина, ? Аркеянина, ? Синеянина,
18 ? Арвадеянина, ? Цемареянина, ? Хаматеянина. А пот?м розпорошилися роди Ханаанеянина.
19 ? була границя Ханаанеянина в?д Сидону в напрям? аж до ?ерару, аж до ?ази, у напрям? аж до Содому, ? до Гомори, ? до Адми, ? до Цево?му, аж до Лашу.
20 Оце сини Хамов?, за ?хн?ми родами, за мовами ?хн?ми, у ?хн?х кра?нах, у ?хн?х наро?дах.
21 А Симов? — теж народились йому, в?н батько вс?х син?в Еверових, брат старший Яфет?в.
22 Сини Симов?: Елам, ? Ашшур, ? Арпахшад, ? Луд, ? Арам.
23 А Арамов? сини: Уц, ? Хул, ? ?етер, ? Маш.
24 А Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.
25 А Еверов? народилося дво? син?в: ?м'я першому Пеле?,[36] бо за дн?в його под?лилась земля, а ймення його брата — Йоктан.
26 А Йоктан породив Алмодада, ? Шелефа, ? Хасар-Мавета, ? ?раха,
27 ? Гадорама, ? Узала, ? Диклу,
28 ? Увала, ? Ав?ма?ла, ? Шеву,
29 ? Оф?ра, ? Хав?лу, ? Йовава. Ус? вони — сини Йоктанов?.
30 А оселя ?хня була в?д Меш? в напрям? аж до Сефару, гори сх?дньо?.
31 Оце сини Симов?, за ?хн?ми родами, за мовами ?хн?ми, у ?хн?х кра?нах, у ?хн?х народах.
32 Оце роди син?в Но?вих, за нащадками ?хн?ми, у ?хн?х народах. ? народи в?д них под?лились на земл? по пото?п?.
11 ? була? вся земля — одна мова та слова? одн?.
2 ? сталось, як руша?ли зо Сходу вони, то в Шинеарському кра? р?внину знайшли, ? оселилися там.
3 ? сказали вони один о?дному: ?Ану, нароб?мо цегли, ? добре ?? випал?мо!“ ? сталася цегла для них зам?сть каменя, а смола земляна? була ?м за вапно.
4 ? сказали вони: ?Тож м?сто збудуймо соб?, та башту, а вершина ?? аж до неба. ? вчин?мо для себе ймення, щоб ми не розпоро?шилися по поверхн? вс??? земл?“.
5 ? з?йшов Господь, щоб побачити м?сто та башту, що людськ? сини будували ??.
6 ? промовив Господь: ?Один це наро?д, ? мова одна для вс?х них, а це ось початок ?х прац?. Не буде тепер н?чого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
7 Тож з?йд?мо, ? зм?шаймо там ?хн? мови, щоб не розум?ли вони мови один о?дного“.
8 ? розпоро?шив ?х зв?дти Господь по поверхн? вс??? земл?, — ? вони перестали будувати те м?сто.
9 ? тому то на?звано ймення йому: Вавилон,[37] бо там пом?шав Господь мову вс??? земл?. ? розпорошив ?х зв?дти Господь по поверхн? вс??? земл?.
10 Оце нащадки Симов?: Сим був в?ку ста л?т, та й породив Арпахшада, два роки по потоп?.
11 ? жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень л?т. ? породив в?н син?в ? дочок.
12 А Арпахшад жив тридцять ? п'ять л?т, та й породив в?н Шелаха.
13 ? жив Арпахшад по тому, як породив в?н Шелаха, чотири сотн? л?т та три роки. ? породив в?н син?в та дочок.
14 Шелах же жив тридцять л?т, та й породив в?н Евера.
15 ? жив Шелах по тому, як породив в?н Евера, чотири сотн? л?т ? три роки. ? породив в?н син?в та дочок.
16 Евер же жив тридцять л?т ? чотири, та й породив в?н Пеле?а.
17 ? жив Евер по тому, як породив в?н Пеле?а, чотири сотн? л?т ? тридцять л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
18 Пеле? же жив тридцять л?т, та й породив Реу.
19 ? жив Пеле? по тому, як породив Реу, дв? сотн? л?т ? дев'ять л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
20 А Реу жив тридцять ? два роки, та й породив Серу?а.
21 ? жив Реу по тому, як породив Серу?а, дв? сотн? л?т ? с?м л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
22 А Серу? жив тридцять л?т, та й породив Нахора.
23 ? жив Серу? по тому, як породив Нахора, дв? сотн? л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
24 А Нахор жив двадцять л?т ? дев'ять, та й породив в?н Тераха.
25 ? жив Нахор по тому, як породив в?н Тераха, сотню л?т ? дев'ятнадцять л?т. ? породив в?н син?в та дочок.
26 Терах же жив с?мдесят л?т, та й породив Аврама, ? Нахора, ? Гарана.
27 А оце нащадки Терахов?: Терах породив Аврама, ? Нахора, ? Гарана. А Гаран породив Лота.
28 Гаран же помер за життя свого батька, у кра? свого народження, в Ур? халдейському.
29 ? побрали Аврам та Нахор для себе ж?нок. ?м'я Аврамов?й ж?нц? Сара, а ймення Нахоров?й ж?нц? М?лка, дочка Гарана, М?лчиного батька ? батька ?ски.
30 А Сара непл?дна була, — не мала нащадка вона.
31 ? взяв Терах Аврама, сина свого, ? Лота, сина Таранового, сина свого сина, ? Сару, нев?стку свою, ж?нку Аврама, свого сина, та й ви?йшов з ними з Уру халдейського, щоб п?ти до краю ханаанського. ? прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
32 ? було? дн?в Терахових дв? сотн? л?т та п'ять л?т. ? Терах помер у Харан?.
12 ? промовив Господь до Аврама: ?Вийди зо сво?? земл?, ? в?д роди?ни сво??, ? з дому батька свого до Краю,[38] який Я тоб? покажу?.
2 ? наро?дом великим тебе Я вчиню, ? поблагословлю Я тебе, ? звеличу ймення тво?, — ? будеш ти благослове?нням.
3 ? поблагословлю?, хто тебе благосло?вить, хто ж тебе проклина?, того прокляну. ? благословляться в тоб? вс? племена земл?!“
4 ? в?дправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, ? з ним п?шов Лот. Аврам же мав в?ку с?мдесят л?т ? п'ять л?т, як виходив з Харану.
5 ? Аврам узяв Сару, свою ж?нку, та Лота, сина брата свого, ? ввесь ма?ток, який набули?, ? людей, що ?х набули у Харан?, та й вийшли, щоб п?ти до Краю ханаанського. ? до Краю ханаанського вони прибули.
6 ? пройшов Аврам по Краю[39] аж до м?сця Сихему, аж до дуба Мамре?. А ханаанеянин тод? проживав у ц?м Кра??.
7 ? Господь явився Авраму й сказав: ?Я дам оцей Край потомству тво?му“. ? в?н збудував там жерт?вника Господе?в?, що явився йому.
8 А зв?дти в?н рушив на го?ру в?д сходу в?д Бет-Елу,[40] ? намета свого роз?п'яв, — Бет-Ел в?д заходу, а Гай в?д сходу. ? в?н збудував там Господу жерт?вника, ? прикли?кав Господн? Ймення.
9 ? подавався Аврам усе дал? на п?вдень.
10 ? стався був голод у Кра??. ? з?йшов Аврам до ?гипту,[41] щоб там перебути, бо голод у Кра? тяжкий став.
11 ? сталося, як в?н близько прийшов до ?гипту, то сказав був до ж?нки сво?? Сари: ?Отож то я знаю, що ти ж?нка вродлива з обличчя.
12 I станеться, як побачать тебе ?ги?птяни й скажуть: Це ж?нка його, — то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.
13 Скажи ж, що сестра моя ти, — щоб добре було через тебе мен?, ? щоб я позостався живий через тебе.“
14 ? сталось, як прийшов був Аврам до ?гипту, то ?ги?птяни побачили ж?нку, що дуже вродлива вона.
15 ? побачили ?? вельмож? фараонов?, ? хвалили ?? перед фараоном. ? взята була та ж?нка до дому фараонового.
16 I в?н для Аврама добро вчинив через не?. ? одержав в?н др?бну та велику худобу, ? осли, ? раби, ? нев?льниц?, ? ослиц?, ? верблюди.
17 ? вдарив Господь фараона та д?м його великими пора?зами через Сару, Аврамову ж?нку.
18 ? прикликав фараон Аврама й сказав: ?Що? ж то мен? ти вчинив? Чому не сказав мен?, що вона — твоя ж?нка?
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? ? я соб? взяв був за ж?нку ??. А тепер ось ж?нка твоя, — в?зьми та й ?ди!“
20 ? фараон наказав людям про нього. ? вислали його, ? ж?нку його, ? все, що в нього було.
13 ? п?днявся Аврам ?з ?гипту, — сам, ? ж?нка його, ? все, що в нього було, ? Лот разом ?з ним, до Не?еву.[42]
2 А Аврам був вельми багатий на худобу, на ср?бло й на золото.
3 ? п?шов в?н в мандр?вки сво? в?д Не?еву аж до Бет-Елу, аж до м?сця, де напочатку намет його був пом?ж Бет-Елом ? пом?ж Га?м,
4 до м?сця жерт?вника, що його? в?н зробив там напочатку. ? Аврам там прикли?кав Господн? Ймення.
5 Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, др?бна та велика худоба була та намети.
6 ? не вм?щала ?х та земля, щоб ?м разом пробува?ти, бо великий був ?хн?й ма?ток, ? не могли вони разом пробува?ти.
7 ? сталася сварка пом?ж пастухами худоби Аврамово? та пом?ж пастухами худоби Лотово?. А ханаанеянин та пер?ззеянин сид?ли тод? в Краю?.
8 ? промовив до Лота Аврам: ?Нехай сварки не буде м?ж мною та м?ж тобою, ? пом?ж пастухами мо?ми та пом?ж пастухами тво?ми, бо близька? ми р?дня.
9 Х?ба не ввесь Край перед обличчям тво?м? В?дд?лися в?д мене! Коли п??деш л?во?руч, — то я п?ду право?руч, а як ти праворуч, — то п?ду? я л?воруч“.
10 ? зв?в Лот сво? оч?, ? побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, — перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, — як Господн?й садок, як ?гипетський край!
11 ? Лот вибрав соб? всю околицю йорданську. ? Лот рушив на сх?д, ? вони розлучилися один в?д о?дного.
12 Аврам оселився в земл? ханаанськ?й, а Лот оселився в р?внинних м?стах околиц?, ? наметував аж до Содому.
13 А люди содомськ? були дуже зл? та гр?шн? перед Господом.
14 ? промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився ?з ним: ?Зведи оч? сво?, та поглянь ?з м?сця, де ти, на п?вн?ч, ? на п?вдень, ? на сх?д, ? на зах?д,
15 бо всю цю землю, яку бачиш, Я ?? дам нав?ки тоб? та потомству тво?му.
16 ? вчиню Я потомство тво?, як той порох земл?, так, що коли хто потрапить зл?чити порох зе?мний, то теж ? потомство тво? перел?чене буде.
17 Устань,[43] пройдись по Кра?ю вздовж його та вши?ршки його, — бо тоб? його дам!“
18 ? Аврам став наметувати, ? прибув, ? ос?в м?ж дубами Мамре, що в Хеврон? вони. ? в?н збудував там жерт?вника Господе?в?.
14 ? сталось за дн?в Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, ? Тидала, царя ?о?му, —
2 вони вчинили в?йну з Бера?м, царем Содому, ? з Б?рша?м, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, ? Шемевером, царем Цево?му, ? з царем Белаю, що Цоар тепер.
3 Ус? ц? з?брались були до долини С?дд?м, — вона тепер море Солоне.
4 Дванадцять л?т служили вони Кедор-Лаомеров?, а року тринадцятого повстали.
5 А року чотирнадцятого прибув Кедор-Лаомер та цар?, що були з ним, ? побили Рефа?в в Аштерот-Карна?м?, ? Зуз?в у Гам?, ? Ем?в у Шаве-К?р'ята?м?,
6 ? Хорянина в горах Се?ру[44] аж до Ел-Парану, що в?н при пустин?.
7 ? вернулись вони, ? прибули до Ен-М?шпату,[45] — воно тепер Кадеш, — ? звоювали всю землю Амали?ка, а також Аморея, що сид?в у Хаццон-Тамар?.[46]
8 ? вийшов цар Содому, ? цар Гомори, ? цар Адми, ? цар Цево?му, ? цар Белаю, — тепер в?н Цоар, — ? вишикувалися з ними на б?й у долин? С?дд?м, —
9 ?з Кедор-Лаомером, царем Еламу, ? Тидалом, царем ?о?му, ? Амрафелом, царем Шинеару, ? Арйохом, царем Елласару, — чотири цар? проти п'ятьо?х.
10 А долина С?дд?м була повна смоляних ям; ? втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позостал? повт?кали на го?ру.
11 ? взяли вони ввесь ма?ток Содому й Гомори, ? всю ?хню поживу, — ? п?шли.
12 ? взяли вони Лота, сина брата Аврамового, — бо пробува?в у Содом?, — ? добро його та й п?шли.
13 ? прийшов був недо?биток, та й розпов?в ?врею Аврамов?, — а в?н жив м?ж дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових сп?льник?в.
14 ? почув Аврам, що неб?ж[47] його взятий у неволю, та й узбро?в сво?х вправних слуг, що в дом? його народились, три сотн? й в?с?мнадцять, ? погнався до Дану.
15 ? в?н под?лився на гурти? вноч?, в?н та раби його, ? розбив ?х, ? гнався за ними аж до Хови, що л?воруч Дамаску.
16 ? вернув в?н усе добро, а також Лота, небожа[47] свого, ? добро його повернув, а також ж?нок та людей.
17 Тод? цар Содому вийшов назустр?ч йому, як в?н повертався, розбивши Кедор-Лаомера та цар?в, що були з ним, до долини Шаве, — вона тепер долина Царська.
18 А Мелхиседек,[48] цар Салиму, вин?с хл?б та вино. А в?н був священик Бога Всевишнього.
19 ? поблагословив в?н його та й промовив: ?Благословенний Аврам в?д Бога Всевишнього, що створив небо й землю.
20 ? благословенний Бог Всевишн?й, що видав у руки тво? ворог?в тво?х“. ? Аврам дав йому десятину зо всього.
21 ? сказав цар содомський Аврамов?: ?Дай мен? людей, а ма?ток в?зьми соб?“.
22 Аврам же сказав царев? содомському: ?Я зв?в свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й земл?, —
23 що в?д нитки аж до рем?нця сандал?в я не в?зьму з того всього, що тво?, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.
24 Я не хо?чу н?чо?го, — даси т?льки те, що слуги по?ли, та частину людям, що зо мною ходили: Анер, Ешкол ? Мамре, — частину свою вони в?зьмуть“.
15 По цих-о под?ях було слово Господн? Аврамов? в вид?нн? таке: ?Не б?йся, Авраме, — Я тоб? щит, нагорода твоя вельми велика“.
2 А Аврам в?д?звався: ?Господи, Господи, — що? даси Ти мен?, коли я безд?тний ходжу?, а кер?вник мого господарства — в?н Ел?-Езер[49] ?з Дамаску“.
3 ? сказав Аврам: ?Отож, Ти не дав нащадка мен?, ? ото м?й кер?вник — спадко??мець мен?“.
4 ? ось слово Господн? до нього таке: ?В?н не бу?де спадко??мець тоб?, але той, хто вийде з твойого нутра,— в?н буде спадко??мець тоб?“.
5 ? Господь його вив?в надв?р та й сказав: ?Подивися на небо, та зор? зл?чи, коли т?льки потрапиш ти ?х пол?чити“. ? до нього прор?к: ?Таким буде потомство тво?!“
6 ? вв?рував Аврам Господе?в?, а В?н зал?чив йому те в праведн?сть.
7 ? промовив до нього: ?Я Господь, що вив?в тебе з Уру халдейського, щоб дати тоб? землю оцю, щоб став ти спадко??мець ??“.
8 ? промовив Аврам: ?Господи, Господи, — з чого я дов?даюся, що буду спадко??мець ???“
9 В?н же промовив до нього: ?В?зьми трил?тн? теля, ? трил?тню козу, ? трил?тнього барана, ? горлицю, ? пташеня голубине“.
10 ? взяв в?н для Нього все те, ? розс?к його пополовин?, ? дав кожну частину його в?дпов?дно до друго?, але птаства не розс?к.
11 ? зл?талося хиже птаство на трупи, та Аврам в?дганяв його.
12 Коли ж сонце схилялось на зах?д, то спав сон на Аврама. ? ось спада? на нього жах темний, великий.
13 ? промовив Господь до Аврама: ?Добре знай, що потомство тво? буде прихо?дьком в земл? не сво?й. ? будуть служити вони, ? будуть ?х мучити чотири сотн? л?т.
14 Але наро?д, якому служити вони будуть, Я засуджу?; та вони пот?м вийдуть з великим ма?тком.
15 А ти до сво?? р?дн? при?йдеш у мир?, у старост? добр?й похований будеш.
16 А покол?ння четверте повернеться сюди, бо дос? не повний ще гр?х амореянина“.
17 ? сталось, коли зайшло сонце й була те?мрява, то ось появилась мов димуюча п?ч, та смолоскип огняни?й перейшов пом?ж тими кусками жертви.
18 ? того дня склав Господь запов?та з Аврамом, говорячи: ?Нас?нню тво?му Я дав оцю землю в?д р?чки ?гипту аж до р?чки велико?, до р?чки Ефрата:
19 хенеянина, ? кен?зеянина, ? кадмонеянина,
20 ? х?ттеянина, ? пер?ззеянина, ? рефаеянина,
21 ? амореянина, ? ханаанеянина, ? ??р?ашеянина, ? евусеянина“.
16 А Сара, Аврамова ж?нка, не родила йому. ? в не? була? ?ги?птянка нев?льниця, а ймення ?й А?ар.
2 ? сказала Сара Аврамов?: ?Ось Господь затримав мене в?д породу. Прийди ж до мо?? нев?льниц?, — може в?д не? одержу я сина“. ? послухався Аврам голосу Сари.
3 ? взяла Сара, Аврамова ж?нка, ?гиптянку А?ар, свою нев?льницю, по десяти л?тах перебува?ння Аврамового в земл? ханаанськ?й, ? дала ?? Аврамов?, чолов?ков? сво?му, за ж?нку.
4 ? в?н ув?йшов до А?ари, — ? вона зачала?. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.
5 ? сказала Сара Аврамов?: ?Моя кривда на тоб?! Я дала була свою нев?льницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь пом?ж мною та пом?ж тобою!“
6 ? промовив Аврам до Сари: ?Таж нев?льниця твоя в руц? тво?й! Зроби ?й те, що вгодне в очах тво?х“. ? Сара гноби?ла ??. ? втекла А?ар в?д обличчя ??.
7 ? знайшов ?? Ангол Господн?й б?ля джерела води на пустин?, б?ля джерела на дороз? до Шур,
8 ? сказав: ?А?аро, Сарина нев?льнице, зв?дки ж то прийшла ти, ? куди ти йдеш?“ Та в?дказала: ?Я вт?каю в?д обличчя Сари, пан? мо??“.
9 А Ангол Господн?й промовив до не?: ?Вернися до пан? сво??, — ? терпи п?д руками ??!“
10 ? Ангол Господн?й промовив до не?: ?Сильно розмножу потомство тво?, ? через бе?зл?ч буде воно незл?че?нне“.
11 ? Ангол Господн?й до не? сказав: ?Ось ти зачала, ? сина породиш, ? назвеш ?м'я? йому ?зма??л,[50] бо прислу?хавсь Господь до тво?? недол?.
12 А в?н буде як дикий осел м?ж людьми, — рука його на вс?х, а рука вс?х — на нього. ? буде в?н жити при вс?х сво?х браттях“.
13 ? назвала вона Ймення Господа, що мовив до не?: ?Ти Бог вид?ння!“ Бо сказала вона: ?Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?“
14 Тому джерело? було назване ?Джерело Живого, Хто бачить мене“, — воно пом?ж Кадешем та пом?ж Баредом.
15 ? вродила А?ар Аврамов? сина, а Аврам назвав ?м'я свого сина, що вродила А?ар: ?зма?л.
16 А Аврам був в?ку восьмидесяти л?т ? шести л?т, коли А?ар вродила була Аврамов? ?зма?ла.
17 ? був Аврам в?ку дев'ятидесяти л?т ? дев'яти л?т, коли явився Господь Аврамов? та й промовив до нього: ?Я Бог Всемогутн?й! Ходи перед лицем Мо?м, ? будь непорочний!
2 ? дам Я Свого запов?та пом?ж Мною та пом?ж тобою, ? дуже-дуже розмножу тебе“.
3 ? впав Аврам на обличчя сво?, а Бог до нього промовляв, говорячи:
4 ?Я, — ось М?й запов?т ?з тобою, ? станеш ти батьком багатьох наро?д?в.
5 ? не буде вже кли?катись ?м'я тво?: Аврам, але буде ?м'я тво?: Авраа?м,[51] бо вчинив Я тебе батьком багатьох народ?в.
6 ? вчиню Я тебе дуже-дуже пл?дним, ? вчиню, щоб вийшли з тебе народи, ? цар? з тебе вийдуть.
7 ? Я складу запов?та Свого пом?ж Мною та пом?ж тобою, ? пом?ж тво?м потомством по тоб? на ?хн? покол?ння на в?чний запов?т, що буду Я Богом для тебе й для наща?дк?в тво??х по тоб?.
8 ? дам Я тоб? та потомству тво?му по тоб? землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на в?чне волод?ння, — ? Я буду ?м Богом“.
9 ? сказав Авраамов? Бог: ?А ти запов?та Мого стерегтимеш, ти й потомство тво?? по тоб? в ?хн?х покол?ннях.
10 То М?й запов?т, що його ви виконувать будете, пом?ж Мною й пом?ж вами, ? пом?ж потомством тво?м по тоб?: нехай кожен чолов?чо? стат? бу?де обр?заний у вас.
11 ? бу?дете ви обр?зан? на т?л? крайньо? плот? вашо?, ? стане це знаком запов?ту пом?ж Мною й пом?ж вами.
12 А кожен чолов?чо? ста?т? восьмиденний у вас буде обр?заний у вс?х ваших покол?ннях, як народжений дому, так ? куплений за ср?бло з-пом?ж чужоплем?нних, що в?н не з пото?мства твого.
13 Щодо обр??зання, — нехай буде обр?заний уроджений дому твого й куплений за ср?бло тво?, — ? буде М?й запов?т на ваш?м т?л? запов?том в?чним.
14 А необр?заний чолов?чо? стат?, що не буде обр?заний на т?л? сво?? крайньо? плот?, то стята буде душа та з наро?ду свого, — в?н з?рвав запов?та Мого!“
15 ? сказав Авраамов? Бог: ?Сара, ж?нка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ?м'я? ?й: Сарра.[52]
16 I поблагословлю? Я ??, ? теж з не? дам сина тоб?. ? поблагословлю Я ??, ? стануться з не? наро?ди, ? цар? народ?в бу?дуть ?з не?“.
17 ? впав Авраам на обличчя сво?, ? засм?явся. ? подумав в?н у серц? сво?м: ?Чи в стол?тнього буде народжений, ? чи Сарра в в?ц? дев'ятидесяти л?т уродить?“
18 А до Бога сказав Авраам: ?Хоча б ?зма?л жив перед лицем Тво?м!“
19 Бог же сказав: ?Але Сарра, твоя ж?нка, сина породить тоб?, а ти назвеш ?м'я? йому ?сак.[53] ? Свого запов?та з ним Я складу, щоб був в?чний запов?т для наща?дк?в його по н?м.
20 А щодо ?зма?ла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, ? вчиню його пл?дним, ? дуже-дуже розмножу його. В?н породить дванадцять княз?в, ? великим наро?дом учиню Я його.
21 А Свого запов?та Я складу з ?саком, що його Сарра вродить тоб? на цей час другого року“.
22 ? В?н перестав говорити з ним. ? Бог возн?сся в?д Авраама.
23 ? взяв Авраам ?зма?ла, сина свого, ? вс?х уроджених у дом? його, ? вс?х, хто куплений за ср?бло його, кожного чолов?чо? ста?т? з-пом?ж людей Авраамового дому, ? обр?зав т?ло крайньо? плот? ?х того самого дня, як Бог говорив з ним.
24 А Авраам був в?ку дев'ятидесяти й дев'яти л?т, як обр?зано було т?ло крайньо? плот? його.
25 А ?зма??л був в?ку тринадцяти л?т, як обр?зано було т??ло крайньо? плот? його.
26 Того самого дня був обр?заний Авраам та ?зма?л, син його.
27 ? вс? муж? дому його, — наро?джен? дому й куплен? за ср?бло з-пом?ж чужоплем?нних, — були? обр?зан? з ним.
18 ? явився до нього Господь м?ж дубами Мамре?, а в?н сид?в при вход? в намет п?д час денно? спеки.
2 ? в?н ?зв?в оч? сво? та й побачив: ось три Муж? стоять б?ля нього. ? побачив, ? виб?г ?з входу намету назустр?ч ?м, ? вклонився до земл?,
3 та й промовив: ?Господи, коли т?льки знайшов я мил?сть в очах Тво?х, — не проходь повз Свойо?го раба!
4 Принесуть трохи води, — ? ноги Сво? помийте, ? спочиньте[54] п?д деревом.
5 ? хай хл?ба шматок принесу я, а Ви п?дкр?п?ть серце Ваше. Потому п??дете, бо на те Ви йдете повз свойо?го раба“. ? сказали вони: “Зроби так, як сказав“.
6 ? Авраам посп?шив до намету до Сарри й сказав: ?В?зьми швидко три м?ри пшенично? муки, зам?си?, ? зроби корж?“.
7 ? поб?г Авраам до товару, ? взяв молоде та добре теля, ? дав слуз?, а той швидко його пригото?вив.
8 ? взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став б?ля Них п?д деревом. ? ?ли Вони.
9 ? сказали до нього: ?Де Сарра, ж?нка твоя?“ А в?н в?дказав: ?Ось у намет?“.
10 ? сказав один з Них: ?Я напевно вернуся до тебе за р?к цього самого ча?су. ? ось буде син у Сарри, ж?нки тво??...“ А Сарра це чула при вход? намету, що був за Ним.
11 Авраам же та Сарра стар? були, в?ку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне ж?ноче.
12 ? засм?ялася Сарра в нутр? сво?м, говорячи: ?Коли я з?в'яла, то як станеться розк?ш мен?? Таж пан м?й старий!“
13 ? сказав Господь до Авраама: ?Чого то см?ялася Сарра отак: Чи ж справд? вроджу, коли я зоста?р?лась?
14 Чи для Господа ? р?ч занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за р?к цього самого часу, — Сарра ж тод? матиме сина“.
15 А Сарра в?др?клася, говорячи: ?Не см?ялася я“, бо боялась. Але В?н в?дказав: ?Н?, — таки см?ялася ти!“
16 ? повставали зв?дти т? Муж?, ? поглянули на Содом, а Авраам п?шов з Ними, щоб ?х в?дпровадити.
17 А Господь сказав: ?Чи Я в?д Авраама втаю, що Я маю зробити?
18 Бож Авраам справд? стане народом великим та дужим, ? в ньому поблагословляться вс? народи земл?!
19 Бо ви?брав Я його, щоб в?н наказав синам сво?м ? домов? сво?му по соб?. ? будуть вони дотримуватися дороги Господньо?, щоб чинити справедлив?сть та право, а то для того, щоб Господь зд?йснив на Авраамов?, що сказав був про нього“.
20 ? промовив Господь: ?Через те, що крик Содому й Гомори великий, ? що гр?х ?хн?й став дуже тяжкий,
21 з?йду? ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, — тод? ?м загиб?ль, а як н? — то побачу“.
22 ? повернулися зв?дти т? Муж?, ? п?шли до Содому, а Авраам — усе ще стоя?в перед Господн?м лицем.
23 ? Авраам п?д?йшов та й промовив: ?Чи погубиш також праведного з нечестивим?
24 Може ? п'ятдесят праведних у цьому м?ст?, — чи також вигубиш ? не пробачиш ц?й м?сцевост? ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому ??
25 Не можна Тоб? чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, — цього ж не можна Тоб?! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?“
26 ? промовив Господь: ?Коли Я в Содом?, у цьому м?ст?, знайду? п'ятдесят праведних, то вибачу ц?л?й м?сцевост? ради них“.
27 ? в?дпов?в Авраам та й промовив: ?Оце я осм?лився був говорити до Господа свого, а я порох та поп?л.
28 Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ц?ле м?сто через п'ятьох?“ ? промовив Господь: ?Не знищу, коли там знайду сорок ? п'ять!“
29 ? промовив до Нього в?н ще, та й сказав: ?Може сорок там зна?йдеться?“ А Господь в?дказав: ?Не зроблю? й ради сорока?!“
30 ? сказав Авраам: ?Хай не гн?ва? це мого Го?спода, ? нехай я скажу?: ?Може тридцять там зна?йдеться?“ А Господь в?дказав: ?Не зроблю?, коли й тридцять знайду? там!“
31 ? сказав Авраам: ?Оце я осм??лився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться?“ А Господь в?дказав: ?Не зроблю й ради двадцяти!“
32 ? сказав Авраам: ?Хай не гн?ва? це мого Го?спода, ? нехай я скажу? т?льки ра?зу цього: Може хоч десять там зна?йдеться?“ А Господь в?дказав: ?Не знищу й ради десятьох!“
33 ? п?шов Господь, як ск?нчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого м?сця.
19 ? прибули? оби?два Анголи? до Содому надвеч?р, а Лот сид?в у брам? содомськ?й. ? побачив Лот, ? встав ?м назустр?ч, ? вклонився обличчям до земл?,
2 та й промовив: ?Ось, панове мо?, зайд?ть до дому вашого раба, ? переночуйте, ? помийте ноги сво?, а рано встанете й п??дете на дорогу свою“. А вони в?дказали: ?Н?, бо будемо ми ночувати на вулиц?“.
3 А в?н сильно на них налягав, ? вони до нього з дороги з?йшли, ? вв?йшли до дому його. ? вчинив в?н для них прийняття, ? нап?к пр?сного — ? ?ли вони.
4 Ще вони не полягали, а люди того м?ста, люди Содому — в?д малого аж до старого, увесь наро?д зв?дусюди оточили той д?м.
5 ? вони закричали до Лота, ? сказали йому: ?Де т? муж?, що ноч? ц??? до тебе прийшли? Виведи ?х до нас, — щоб нам ?х п?знати!“
6 ? Лот вийшов до входу до них, а двер? замкнув за собою,
7 ? сказав: ?Браття мо?, — не чин?ть лихого!
8 Ось у мене дв? доньки, що мужа не п?знали. Нехай я ?х до вас виведу, а ви ?м роб?ть, що вам до вподоби. Т?льки мужам оц?м не роб?ть н?чого, бо на те вони прийшли п?д т?нь даху мого“.
9 А вони закричали: ??ди соб? геть!“ ? сказали: ?Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а в?н став тут суддею! Тепер ми зло г?рше тоб? запод??м, н?ж ?м!“ ? сильно вони налягали на мужа, на Лота, ? п?д?йшли, щоб висадити двер?.
10 Тод? вистромили свою руку т? муж?, ? впровадили Лота до себе до дому, а двер? замкнули.
11 А людей, що при вход? до дому з?брались, вони вдарили сл?потою, — в?д малого аж до великого. ? т? попомучилися, шукаючи входу.
12 ? сказали т? муж? до Лота: ?Ще хто в тебе тут? Зят?в ? син?в сво?х, ? дочок сво?х, ? все, що в м?ст? тво?, — виведи з цього м?сця,
13 бо ми знищимо це м?сце, бо зб?льшився ?хн?й крик перед Господом, ? Господь послав нас, щоб знищити його“.
14 ? вийшов Лот, ? промовив до зят?в сво?х, що мали взяти дочок його, ? сказав: ?Уставайте, вийд?ть ?з цього м?сця, бо Господь знищить м?сто“. Але в очах зят?в в?н здавався як жартун.
15 А коли з?йшла св?това з?рниця, то Анголи принагля?ли Лота, говорячи: ?Уставай, в?зьми ж?нку свою та обох дочок сво?х, що знаходяться тут, щоб тоб? не загинути через гр?х цього м?ста“.
16 А що в?н вагався, то т? муж? — через Господню до нього любов — схопили за руку його, ? за руку ж?нки його, ? за руку обох дочок його, ? вивели його, ? поставили поза м?стом.
17 ? сталося, коли один з них виводив ?х поза м?сто, то промовив: ?Рятуй свою душу, — не оглядайся позад себе, ? не затримуйся н?де в околиц?. Ховайся на го?ру, щоб тоб? не загинути“.
18 А Лот ?м в?дказав: ?Н? ж бо, Господи!
19 Ось Тв?й раб знайшов мил?сть в очах Тво?х, ? Ти поб?льшив Свою мил?сть, що зробив ?? зо мною, щоб зберегти при житт? мою душу; але я не встигну сховатись на го?ру, щоб бува не сп?ткало мене зло, ? я помру.
20 Ось м?сто це близьке, щоб утекти туди, а воно — маленьке. Нехай сховаюсь я туди, — чи ж воно не маленьке? — ? буде жити душа моя“.
21 ? в?дказав В?н до нього: ?Ось Я прихиливсь до твого проха?ння,[55] щоб не зруйнувати м??ста, про яке ти казав.
22 Швидко сховайся туди, бо Я не зможу н?чого зробити, аж поки не при?йдеш туди“. Тому й назвав ?м'я? тому м?сту: Цоар.[56]
23 Сонце з?йшло над землею, а Лот прибув до Цоару.
24 ? Господь послав на Содом та Гомору дощ ?з с?рки й огню?, в?д Господа з неба.
25 I поруйнував т? м?ста, ? всю околицю, ? вс?х мешканц?в м?ст, ? рослинн?сть земл?.
26 А ж?нка його, Ло?това, озирнулася позад нього, — ? стала стовпом соляним!
27 ? встав Авраам рано вранц?, ? подався до м?сця, де стояв був в?н перед лицем Господн?м.
28 ? в?н подивився на Содом та Гомору, ? на всю поверхню земл? т??? околиц?. ? побачив: ось зд?йма?ться дим в?д земл?, немов дим ?з вапнярки...
29 ? сталося, як нищив Бог м?ста т??? околиц?, то згадав Бог Авраама, ? вислав Лота з сере?дини ру?ни, коли руйнував т? м?ста, що сид?в у них Лот.
30 ? п?днявся Лот ?з Цоару, ? ос?в на гор?, й обидв? дочки? його з ним, бо боявся пробува?ти в Цоар?. ? ос?в у печер?, в?н та обидв? дочки його.
31 ? промовила старша молодш?й: ?Наш ба?тько старий, а чолов?ка нема? в ц?м кра?, щоб прийшов до нас, як звичайно на ц?л?й земл?.
32 Ходи, — нап?ймо свого ба?тька вином, ? поклад?мося з ним. ? оживимо наща?дк?в в?д нашого батька“.
33 ? ноч? т??? вони напо?ли вином свого батька. ? прийшла старша та й поклалася з батьком сво?м. А в?н не знав, коли вона лягла й коли встала...
34 ? сталося другого дня, ? старша сказала молодш?й: ?Ось я минуло? ноч? поклалась була з сво?м батьком. Нап?ймо його вином також ноч? ц???, ? прийди ти, покладися з ним, — ? оживимо наща?дк?в в?д нашого батька“.
35 ? також ноч? т??? вони напо?ли вином свого батька. ? встала молодша та й поклалася з ним. А в?н не знав, коли вона лягла й коли встала...
36 ? заваг?тн?ли обидв? Лотов? дочки в?д батька свого.
37 ? вродила старша сина, ? назвала ?м'я? йому: Моав.[57] В?н батько моав?в аж до цього дня.
38 А молодша — вона вродила також, ? назвала ймення йому: Бен-Амм?.[58] В?н батько син??в Аммону аж до цього дня.
20 ? вирушив зв?дти Авраам до краю Не?ев[59] пом?ж Кадешем[60] ? пом?ж Шуром, ? оселився часово в ?ерар?.
2 ? сказав Авраам на Сарру, ж?нку свою: ?Вона сестра моя“. ? послав Ав?меле?х,[61] цар ?ерару, ? взяв Сарру.
3 ? прийшов Бог до Ав?мелеха у сн? н?чн?м, ? сказав до нього: ?Ось ти вмира?ш через ж?нку, яку взяв, бо вона ма? чолов?ка“.
4 А Ав?мелех не зближався до не?, ? сказав: ?Господи, чи Ти вб'?ш також люд праведний?
5 Чи ж не в?н був сказав мен?: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: В?н м?й брат. Я те зробив у невинност? серця свого й у чистот? рук[62] сво?х“.
6 ? промовив до нього Бог у сн?: ?? Я знаю, що в чистот? свого серця вчинив ти оце, ? Я теж удержав тебе, щоб не згр?шив проти Мене. Тому то не дав Я тоб? доторкнутись до не?.
7 А тепер верни ж?нку цього мужа, бо в?н пророк, ? буде молитися за тебе, ? живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справд? помреш ти й усе, що тво?“.
8 ? встав Ав?мелех рано вранц?, ? покликав ус?х раб?в сво?х, та й сказав ус? ц? слова до ?хн?х ушей. А люди т? сильно злякалися.
9 ? закликав Ав?мелех Авраама, ? промовив до нього: ?Що? ти нам учинив? ? чим згр?шив я проти тебе, що ти прин?с на мене й на царство мо? великий гр?х? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“
10 ? сказав Ав?мелех Авраамов?: ?Що? ти мав на уваз?, що вчинив таку р?ч?“
11 ? сказав Авраам: ?Бо подумав я: Нема ж стра?ху Божого в м?сцевост? ц?й, тому вб'ють мене за ж?нку мою.
12 ? прит?м вона справд? сестра моя, — вона дочка батька мого, т?льки не дочка матер? мо??, — ? стала за ж?нку мен?.
13 ? сталося, коли Бог учинив мене мандр?вником з дому батька мого, то сказав я до не?: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожн?й м?сцевост?, куди прийдем, — говори ти на мене: в?н м?й брат“.
14 I взяв Ав?мелех др?бну та велику худобу, ? раб?в та нев?льниць, та й дав Авраамов?. ? вернув йому Сарру, ж?нку його.
15 ? сказав Ав?мелех: ?Ось край м?й перед обличчям тво?м, — осядь там, де тоб? до вподоби“.
16 А Сарр? сказав: ?Ось тисячу се?кл?в ср?бла я дав братов? тво?му. Оце тоб? накриття на оч? перед ус?ма, хто з тобою. ? перед ус?ма ти оправдана“.
17 ? помолився Авраам Богов?, — ? вздоро?вив Бог Ав?мелеха, ? ж?нку його, ? нев?льниць його, — ? почали вони знову роджати.
18 Бо справд? стримав був Господь кожну утро?бу Ав?мелехового дому через Сарру, Авраамову ж?нку.
21 А Господь згадав Сарру, як сказав був, ? вчинив Господь Сарр?, як В?н говорив.
2 ? Сарра зачала?, ? породила сина Авраамов? в старост? його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 ? назвав Авраам ?м'я? синов? сво?му, що вродився йому, що Сарра йому породила: ?сак.
4 ? обр?зав Авраам ?сака, сина свого, коли мав в?н в?с?м день, як Бог наказав був йому.
5 А Авраам був в?ку ста л?т, як уродився йому ?сак, син його.
6 ? промовила Сарра: ?См?х учинив мен? Бог, — кожен, хто почу?, буде см?ятися з мене“.
7 ? промовила: ?Хто б сказав Авраамов?: Сарра году? син?в? Бо вродила я сина в старост? його“.
8 ? дитина росла, ? була в?длучена. ? справив Авраам велику гостину в день в?длучення ?сака.
9 ? побачила Сарра сина А?ари ?ги?птянки, що вродила була Авраамов?, що в?н насм?ха?ться.
10 I сказала вона Авраамов?: ?Прожени ту нев?льницю та сина ??, бо не буде насл?дувати син т??? нев?льниц? разом ?з сином мо?м, ?з ?саком“.
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамов? через сина його.
12 ? промовив Господь Авраамов?: ?Нехай не буде не до вподоби тоб? це через хлопця та через нев?льницю твою. Усе, що скаже тоб? Сарра, послухай голосу ??, бо ?саком буде покликане тоб? потомство.
13 ? також сина нев?льниц? т??? — учиню його наро?дом, бо в?н — тво? нас?ння“.
14 ? встав рано Авраам, ? взяв хл?ба й бурдюка? води, ? дав до А?ари на плече ??, також дитину, та й послав ??. ? п?шла вона, та й заблудила в пустин? Беер-Шева.[63]
15 ? ск?нчилась вода в бурдюц?, ? покинула вона дитину п?д одним ?з кущ?в.
16 ? п?шла вона, ? с?ла соб? навпроти, на в?ддал? — як стр?лити луком, бо сказала: ?Нехай я не бачу смерти ц??? дитини!“ ? с?ла навпроти, ? п?днесла св?й голос та й заплакала.
17 ? почув Бог голос того хлопця. ? кликнув до А?ари Божий Ангол ?з неба, ? сказав ?й: ?Що тоб?, А?аро? Не б?йся, бо почув Бог голос хлопця, де в?н там.
18 Устань, п?д?йми хлопця, ? рукою сво?ю держи його, бо великим наро?дом зроблю Я його“.
19 ? в?дкрив Бог оч? ??, ? вона побачила криницю води. ? п?шла вона, ? наповнила бурдюка водою, та й напо?ла хлопця.
20 ? з хлопцем був Бог, — ? в?н вир?с. ? ос?в у пустин?, ? став в?н стр?лець-лучник.
21 ? ос?в в?н у пустин? Паран, а мати його взяла йому ж?нку з ?гипетського кра?ю.
22 ? сталося ча?су того, ? сказав Ав?меле?х ? П?хол, головний пров?дник його в?йська, до Авраама, говорячи: ?Бог ?з тобою в усьому, що? ти робиш!
23 А тепер присягни ж мен? Богом отут, що ти не обманиш мене, ? нащадка мого, ? онука мого. ? яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з кра?м, що ти в н?м чужинцем пробува??ш“.
24 ? сказав Авраам: ?Я присягаю!“
25 ? Авраам дор?кав Ав?мелехов? за криницю води, що ?? в?дняли були Ав?мелехов? раби.
26 ? сказав Ав?мелех: ?Я не знаю, хто вчинив оту р?ч, — ан? ти не розпов?в мен?, й ан? я не чув, х?бащо сьогодн?“.
27 ? взяв Авраам др?бну та велику худобу, та й дав Ав?мелехов?, ? оби?два вони склали умову.
28 ? поставив Авраам с?м овечок з др?бного товару ос?бно.
29 ? сказав Ав?мелех до Авраама: ?Що? вони, с?м овечок отих, що ти ?х поставив ос?бно?“
30 А той в?дказав: ?Бо з мо?? руки с?м овечок ти в?зьмеш, щоб для мене були на св?доцтво, що я? викопав цю криницю“.
31 Тому то назвав в?н це м?сце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 ? склали умову вони в Беер-Шев?. ? встав Ав?мелех та П?хол, головний пров?дник його в?йська, ? вернулись вони до краю филистимського.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шев?, ? кликав там ?м'я? Господа, Бога В?чного.
34 ? Авраам пробув?ав у филистимськ?й земл? багато дн?в.
22 ? сталось п?сля цих випадк?в, що Бог випробо?вував[64] Авраама. ? сказав В?н до нього: ?Аврааме!“ А той в?дказав: ?Ось я!“
2 ? промовив Господь: ?В?зьми свого сина, свого одинака?, що його полюбив ти, ?сака, та й п?ди соб? до краю Мор?я, ? принеси там його в ц?лопа?лення на одн?й ?з тих г?р, що про не? скажу? тоб?“.
3 ? встав Авраам рано вранц?, ? свого осла ос?длав; ? взяв ?з собою двох слуг та ?сака, сина свого, ? для ц?лопалення дров нарубав. ? встав, ? п?шов в?н до м?сця, що про нього сказав йому Бог.
4 А третього дня Авраам зв?в оч? сво?, та й побачив те м?сце здалека.
5 ? сказав Авраам сво?м слугам: ?С?дайте соб? тут з ослом, а я й хлопець п??дем аж туди, ? покло?нимося, ? повернемося до вас“.
6 ? взяв Авраам дро?ва для ц?лопа?лення, ? поклав на ?сака, сина свого, ? взяв в свою руку огонь та ножа, ? п?шли вони ра?зом обо?.
7 ? сказав ?сак до Авраама, свого батька, говорячи: ?Батьку м?й!“ А той в?дказав: ?Ось я, сину м?й!“ ? промовив ?сак: ?Ось огонь та дро?ва, а де ж ягня на ц?лопа?лення?“
8 ? в?дказав Авраам: ?Бог нагледить ягня Соб? на ц?лопалення, сину м?й!“ ? п?шли вони ра?зом обо?.
9 ? вони прийшли до м?сця, що про нього сказав йому Бог. ? збудував там Авраам жерт?вника, ? дрова розклав, ? зв'язав ?сака, сина свого, ? поклав його на жерт?вника над дровами.
10 ? простяг Авраам свою руку, ? взяв ножа, щоб зар?зати сина свого...
11 Та озвався до нього Ангол Господн?й ?з неба й сказав: ?Аврааме, Аврааме!“ А той в?д?звався: ?Ось я!“
12 ? Ангол промовив: ?Не витягай сво?? руки до хлопця, ? н?чого йому не чини, бо тепер Я дов?дався, що ти богоб?йний, ? не пожал?в для Мене сина свого, одинака? свого“.
13 А Авраам зв?в оч? сво? та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща?вин? сво?ми рогами. ? п?шов Авраам, ? взяв барана?, ? прин?с його на ц?лопа?лення зам?сть сина свого.
14 ? назвав Авраам ?м'я? м?сця того: ?Господь нагледить“, що й сьогодн? говориться: ?На гор? Господь з'я?виться“.
15 А Ангол Господн?й ?з неба озвався до Авраама подруге,
16 ? сказав: ?Клянуся Собою, — це слово Господн?, — тому, що вчинив ти цю р?ч, ? не пожал?в був сина свого, одинака свого,
17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, ? розмножуючи, розмножу потомство тво?, немов зор? на неб?, ? немов той п?сок, що на берез? моря. ? потомство тво? внасл?ду? брами[65] тво?х ворог?в.
18 ? вс? народи земл? будуть Нас?нням тво?м благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.
19 ? вернувсь Авраам до слуг сво?х. ? встали вони, та й п?шли разом до Беер-Шеви. ? ос?в Авраам у Беер-Шев?.
20 ? сталося по тих випадках, ? сказано Авраамов? так: ?Ось також М?лка вродила син?в Нахоров?, братов? тво?му:
21 Уца, первор?дного його, ? Буза, брата його, ? Кему?ла, батька Арамового,
22 ? Кеседа, ? Хазо, ? П?лдаша, ? ?длафа, ? Бету?ла.
23 А Бету?л породив Ревеку. Цих восьмеро?х породила М?лка Нахоров?, братов? Авраамовому.
24 А наложниця його — а ?й на ймення Реума — вродила й вона Теваха й ?ахама, ? Тахаша й Мааху.
23 ? було життя Сарриного сто л?т ? двадцять л?т ? с?м л?т, — л?та життя Сарриного.
2 ? вмерла Сарра в К?р?ят-Арб?, — це Хеврон у кра?? ханаанському. ? прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.
3 ? встав Авраам в?д обличчя неб?жки сво??, та й сказав синам Хетовим, говорячи:
4 ?Я прихо?дько й захо?жий м?ж вами. Дайте в себе мен? власн?сть для гробу, ? нехай я поховаю свою неб?жку з-перед обличчя свого“.
5 ? в?дпов?ли? сини Хетов? Авраамов?, та й сказали йому:
6 Послухай нас, пане м?й, — ти Божий князь серед нас! У доб?рн?м ?з наших гроб?в поховай неб?жку свою. Н?хто з нас не затрима? гробу свого в?д тебе, щоб поховати неб?жку твою“.
7 ? встав Авраам, ? вклонився наро?ду т??? земл?, синам Хетовим,
8 та й промовив до них ? сказав: ?Коли ви зг?дн? поховати неб?жку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, ? настирливо прос?ть для мене Ефрона, сина Цохарового,
9 ? нехай мен? дасть в?н печеру Махпелу, що його, що в к?нц? його поля, за грош? повно? ваги, — хай мен? ?? дасть пом?ж вами на власн?сть для гробу“.
10 А Ефрон пробува?в серед Хетових син?в. ? в?дпов?в х?ттеянин Ефрон Авраамов?, так що чули сини Хетов? й ус?, хто входив у браму його м?ста, говорячи:
11 ?Н?, пане м?й, послухай мене! Поле в?ддав я тоб?, ? печеру, що на н?м, в?ддав я тоб?, — на очах син?в народу мого я в?ддав ?? тоб?. Поховай неб?жку свою“.
12 ? вклонивсь Авраам перед народом т??? земл?,
13 та й сказав до Ефрона, так що чув був наро?д т??? земл?, говорячи: ?Коли б т?льки мене ти послухав! Я дам ср?бло за поле, — в?зьми ти в?д мене, ? хай поховаю неб?жку свою“.
14 А Ефрон в?дпов?в Авраамов?, говорячи йому:
15 ?Пане м?й, послухай мене! Земля чотирьох сотень шекл?в ср?бла, — що вона пом?ж мною та пом?ж тобою? А неб?жку свою поховай!“
16 ? послухав Авраам Ефрона. ? в?дважив Авраам Ефронов? ср?бло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетов?, — чотири сотн? шекл?в ср?бла купецько? ваги.
17 ? стало поле Ефронове, що в Махпел? воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, ? кожне дерево, що в пол?, що в ус?й границ? його навколо,
18 купном Авраамов? в присутност? син?в Хетових, ус?х, хто входив до брами м?ста його.
19 ? по цьому Авраам поховав Сарру, ж?нку свою, в печер? поля Махпели, перед Мамре, — це Хеврон у земл? ханаанськ?й.
20 ? стало поле й печера, що на н?м, Авраамов? на власн?сть для гробу в?д син?в Хетових.
24 А Авраам був старий, у л?та вв?йшов. ? Господь Авраама поблагословив був ус?м.
2 ? сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над ус?м, що в?н мав: ?Поклади свою руку п?д стегно? мо?,
3 ? я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом земл?, що ти не в??зьмеш ж?нки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.
4 Бо ти п??деш до краю мого, ? до м?сця мого наро?дження, ? в??зьмеш ж?нку для сина мого, для ?сака“.
5 ? сказав раб до нього: ?Може та ж?нка не схоче за мною п?ти до ц??? земл?, то чи справд? поверну я твого сина до краю, зв?дки ти вийшов?“
6 ? промовив до нього Авраам: ?Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!
7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, ? що промовляв був до мене, ? що присягнув мен?, кажучи: ?Тво??м наща?дкам Я дам оцю землю“, В?н пошле Свого Ангола перед обличчям тво?м, ? ти в?зьмеш зв?дти ж?нку для сина мого!
8 А коли ота ж?нка не схоче п?ти за тобою, то ти бу?деш очищений з ц??? прися?ги сво??. Т?льки сина мого ти туди не вертай“.
9 ? раб поклав свою руку п?д стегно? Авраама, пана свого, ? йому присягнув на цю спра?ву.
10 ? взяв той раб десять верблюд?в ?з верблюд?в пана свого, та й п?шов. ? взяв р?зне добро свого пана в руку свою. ? в?н устав, ? п?шов в Месопотам?ю[66] до м?ста Нахора.
11 ? поставив верблюди навкол?шки за м?стом при водн?й криниц? надвеч?р, на час, як виходять ж?нки воду брати,
12 та й промовив: ?Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодн? мен? це, ? мил?сть вчини з паном мо?м Авраамом!
13 Ось я стою над водним джерелом, а до?чки мешканц?в м?ста виходять воду брати.
14 ? станеться, що д?вчина, до яко? скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона в?дпов?сть: Пий, ? так само верблюди тво? я понапуваю, — ?? Ти призначив для раба Свого, для ?сака. ? з цьо?го п?знаю, що Ти мил?сть учинив з мо?м паном“.
15 ? сталося, поки в?н зак?нчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бету?лов?, синов? М?лки, ж?нки Нахора, Авраамового брата. А ?? глек — на плеч? в не?.
16 А д?вчина та — вельми вродлива з обличчя; була д?виця, ? чолов?к не п?знав ще ??. ? з?йшла вона до джерела, ? напо?внила глека свого, та й вийшла.
17 ? виб?г той раб назустр?ч ?й, та й сказав: ?Дай но напитись води з твого глека!“
18 А та в?дказала: ?Напийся, м?й пане!“ ? вона посп?шила, ? зняла свого глека на руку свою, — ? напо?ла його.
19 А коли зак?нчи?ла по?ти його, то сказала: ?Також для верблюд?в тво?х наберу? я води, аж поки вони не нап'ються“.
20 ? метнулась вона, ? глека свого спорожнила до п?йла. ? ще до криниц? поб?гла набрати, ? набрала води вс?м верблюдам його.
21 А чолов?к той дивувався ?й та мовчав, щоб п?знати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи н??
22 ? сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чолов?к золоту сережку, — п?в шекля вага ?й, — ? два на?ручн? на руки ??, — на десять шекл?в золота вага ?м, —
23 та й сказав: ?Чия ти дочка? Скажи ж мен?, чи в дом? батька твойо?го ? м?сце для нас ночувати?“
24 Вона в?дказала йому: ?Я дочка Бету?ла, сина М?лки, що його породила вона для Нахора“.
25 ? сказала до нього: ?? соломи, ? паш? багато ? в нас, також м?сце ночувати“.
26 ? той чолов?к нахилився, ? вклонився Богов? аж до земл?,
27 та й сказав: ?Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Сво?? й в?рности Сво?? в?д пана мого! Я був у дороз?, Господь припровадив мене до дому брат?в мого пана“.
28 ? поб?гла д?вчина, ? розпов?ла? в дом? сво?? матер? про цю пригоду.
29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава?н.[67] ? поб?г Лаван до того чолов?ка надв?р, до джерела.
30 ? сталося, як в?н побачив сережку та на?ручн? на руках сестри сво??, ? коли почув слова Ревеки, сестри сво??, що говорила: ?Отак говорив мен? той чолов?к“, то прибув в?н до того чолов?ка, — а той ось сто?ть при верблюдах б?ля джерела, —
31 ? сказав: ?Ув?йди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надвор?? А я опорожнив д?м ? м?сце для верблюд?в“.
32 ? вв?йшов той чолов?к до дому. А Лаван порозс?длував верблюди, ? дав соломи й паш? для верблюд?в, ? води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.
33 ? поставлено перед ним, щоб в?н ?в. А той в?дказав: ?Не бу?ду ?сти, аж поки не розкажу? сво?? справи“. А Лаван в?дказав: ?Говори!“
34 ? той став говорити: ?Я раб Авраам?в.
35 А Господь ще?дро поблагословив мого пана, ? в?н став великий. ? дав В?н йому худобу др?бну та велику, ? ср?бло, ? золото, ? раб?в, ? нев?льниць, ? верблюди, й осли.
36 А Сарра, ж?нка пана мого, бувши старо?ю, уродила панов? мо?му сина. А в?н йому все дав, що мав.
37 ? заприсяг мене пан м?й, говорячи: ?Не в?зьмеш ж?нки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува?ю в його краю.
38 Але п?деш до дому батька мого, ? до мого роду, ? в??зьмеш ж?нку для сина мого“.
39 ? сказав я до пана свого: ?Може та ж?нка не п?де за мною?“
40 ? сказав в?н до мене: ?Господь, що ходив перед обличчям мо?м, пошле Свого Ангола з тобою, ? дорогу твою пощастить, ? ти в?зьмеш ж?нку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.
41 Тод? будеш очищений ти в?д закля?ття мого?, як при?йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тоб?, то будеш ти чистий в?д закля?ття мого?.
42 ? прибув я сьогодн? до джерела, та й сказав: ?Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу? я!
43 Ось я стою над джерелом води, ? станеться, що д?вчина, яка вийде води брати, а я ?й скажу?: Дай но мен? напитися трохи води з свого глека,
44 вона ж в?дкаже мен?: Пий ? ти, ? для верблюд?в тво?х наберу? я води, то вона та ж?нка, яку призна?чив Госпо?дь для сина пана мого.“
45 ? поки ск?нчи?в я говорити в сво?м серц?, аж ось виходить Ревека, а ?? глек на плеч? в не?. ? з?йшла вона до джерела, та й набрала води. ? сказав я до не?: Нап?й же мене!
46 ? метнулась вона, ? свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди тво?. ? я пив, а вона понапувала й т? верблюди.
47 А я запитався ?? та й сказав: Чия ти дочка? А вона в?дказала: Я дочка Бету?ла, сина Нахорового, якого породила йому М?лка. ? сережку над?в я до носа ??, ? наручн? на руки ??.
48 ? я нахилився, ? вклонився до земл? Господе?в?, ? поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що В?н провадив мене дорогою ви?значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.
49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном мо?м, то скаж?ть мен?; коли ж н?, — то скаж?ть мен?, ? я звернуся право?руч або л?во?руч“.
50 ? в?дпов?ли Лаван ? Бету?л та й сказали: ?В?д Господа вийшла та р?ч, — ми не можем сказати тоб? н?чого злого чи доброго.
51 Ось перед тобою Ревека, — в?зьми та й ?ди, ? нехай вона стане за ж?нку синов? пана твого, як Господь говорив був“.
52 ? сталося, коли ?хн? слова почув раб Авраам?в, то вклонивсь до земл? Господе?в?.
53 ? вийняв той раб ср?бний по?суд, ? по?суд золотий та шати, ? дав Ревец?, ? дав ц?нн? реч? братов? ?? та матер? ??.
54 ? ?ли й пили в?н та люди, що з ним, ? ночували. А коли рано встали, то в?н сказав: ?В?д?шл?ть мене до пана мого“.
55 ? сказав ?? брат та мати ??: ?Нехай посидить д?вчина з нами хоч дн?в з десять, — пот?м п??деш“.
56 ? сказав в?н до них: ?Не сп?зняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. В?д?шл?ть мене, ? нехай я п?ду? до пана свого“.
57 А вони в?дказали: ?Покличмо д?вчину, ? запитаймо ?? саму.“
58 ? покликали Ревеку, ? сказали до не?: ?Чи ти п??деш з оцим чолов?ком?“ А вона в?дказала: ?П?ду?“.
59 ? послали вони Ревеку, сестру свою, ? няньку ??, ? раба Авраамового, ? людей його.
60 ? вони поблагословили Ревеку й сказали до не?: ?Ти наша сестра, — будь мат?р'ю для тисяч? десятк?в тисяч, ? нехай наща?дки тво?? внасл?дують брами тво?х ворог?в“.
61 ? встала Ревека й служниц? ??, ? пос?дали на верблюд?в, ? по?хали за тим чолов?ком. ? взяв раб Ревеку й в?д?йшо?в.
62 А ?сак був вернувся з по?дорож? до криниц? Лахай-Ро?, ? сид?в у кра? п?вденному.
63 ? вийшов ?сак на прогулянку в поле, як веч?р наставав. ? в?н зв?в сво? оч?, ? побачив, — ось верблюди йдуть.
64 ? Ревека звела? сво? оч?, та й ?сака побачила, — ? зл?зла з верблюда.
65 ? сказала вона до раба: ?Хто отой чолов?к, що полем ?де нам назустр?ч?“ А раб в?дпов?в: ?То м?й пан“. ? вона покрива?ло взяла, та й накрилась.
66 ? раб розпов?в ?саков? про вс? реч?, як? в?н учинив.
67 ? впровадив ?? ?сак до намету Сарри, матер? сво??. ? взяв в?н Ревеку, ? за ж?нку йому вона стала, ? в?н ?? покохав. ? ?сак був ут?шений по смерт? матер? сво??.
25 А Авраам ?ще взяв ж?нку, а ймення ?й Кетура?.
2 А вона породила йому З?мрана, ? Йокшана, ? Мадана, ? М?д?яна, ? ?шбака, ? Шуаха.
3 А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданов? були: ашшури, ? летуш?, ? леуми.
4 А сини М?д?янов?: Ефа, ? Ефер, ? Ханох, ? Ав?да, ? Елдаа, — ус? вони сини Кетури.
5 ? в?ддав Авраам усе, що мав, ?саков?.
6 А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, ? в?д?слав ?х в?д ?сака, сина свого, коли сам ще живий був, на сх?д, до краю сх?днього.
7 А оце дн? л?т Авраамового життя, як? в?н прожив: сто л?т, ? с?мдесят л?т, ? п'ять л?т.
8 ? спочи?в та й умер Авраам у старощах добрих, старий ? нажившись. ? в?н прилучився до сво?? р?дн?.
9 ? поховали його ?сак та ?зма?л, сини його, у печер? Махпел?, на пол? Ефрона, сина Цохара х?тте?янина, що навпроти Мамре?, —
10 поле, що його Авраам був купив в?д син?в Хетових,— там був похований Авраам ? Сарра, ж?нка його.
11 ? сталося по Авраамов?й смерт?, — ? поблагословив Бог ?сака, сина його. ? ос?в ?сак при криниц? Лахай-Ро?.
12 А оце нащадки ?зма?ла, Авраамового сина, що його породила Авраамов? ?гиптянка А?ар, нев?льниця Саррина.
13 ? оце ?мена син?в ?зма?ла, за ?хн?ми ?менами й за нащадками ?х: первор?дний ?зма?л?в Невайот, ? Кедар, ? Адбе?л, ? М?всам,
14 ? М?шма, ? Дума, ? Масса,
15 Хадад, ? Тема, ?тур, Наф?ш, ? Кедма.
16 Оце вони, сини ?зма?лов?, ? ?хн? ймення за дворами ?х ? за ?х кочови?щами, — дванадцять начальник?в для ?хн?х племен.
17 А оце л?та життя ?зма?лового: сто л?т, ? тридцять л?т, ? с?м л?т. ? спочи?в та й умер в?н, ? був узятий до сво?? р?дн?.
18 ? розложилися вони в?д Хав?ли аж до Шуру, що навпроти ?гипту, як ?ти до Ашшуру.[68] ? в?н оселився перед ус?ма сво??ми братами.
19 А оце о?пов?сть про ?сака, Авраамового сина. Авраам породив ?сака.
20 ? був ?сак в?ку сорока л?т, як в?н узяв соб? за ж?нку Ревеку, дочку Бету?ла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.
21 ? молився ?сак до Господа про ж?нку свою, бо непл?дна була. ? Господь був ублаганий ним, — ? заваг?тн?ла Ревека, ж?нка його.
22 ? кидалися д?ти в утроб? ??. ? сказала вона: ?Коли так, то для чого я це переношу!“ ? п?шла запитатися Господа.
23 ? промовив до не? Господь: ?Два племе?на в утроб? тво?й, ? два наро?ди з твого нутра? будуть вид?лен?, ? стане сильн?ший наро?д в?д наро?ду, ? старший молодшому бу?де служити“.
24 ? сповнились дн? ??, щоб родити, — ? ось близнюки в утроб? ??.
25 ? вийшов перший червонуватий, увесь в?н — немов плащ волосяний. ? назвали ймення йому: ?сав.
26 А пот?м вийшов його брат, а рука його трималася п'яти ?сава. ? назвав ?м'я? йому: Як?в. А ?сак був в?ку шостидесяти л?т, коли народились вони.
27 ? виросли хлопц?. ? став ?сав чолов?ком, що знався на вловах, чолов?ком поля, а Як?в — чолов?ком мирним, що в наметах сид?в.
28 ? полюбив ?сак ?сава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.
29 ? зварив був Як?в ??жу, а з поля прибув ?сав, ? змучений був.
30 ? сказав ?сав до Якова: ?Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я“. Тому то назвали ймення йому: Едом.[69]
31 А Як?в сказав: ?Продай же нин? мен? сво? первор?дство“.
32 ? промовив ?сав: ?Ось я умираю, — то нащо ж мен? оте первор?дство?“
33 А Як?в сказав: ?Присягни ж мен? нин?“. ? той присягнув йому, ? продав первор?дство сво? Якову.
34 ? Як?в дав ?савов? хл?ба й сочевичного варива. А той з'?в, ? випив, ? встав та й п?шов. ? знехтував ?сав первор?дство сво?.
26 ? настав був голод у Краю?, окр?м голоду першого, що був за дн?в Авраамових. ? п?шов ?сак до Ав?мелеха, царя филистимського, до ?ерару.
2 ? явився йому Господь ? сказав: ?Не ходи до ?гипту, — оселися в земл?, про яку Я скажу? тоб?.
3 Оселися хвилево в земл? т?й, ? Я буду з тобою, ? тебе поблагословлю, бо тоб? та наща?дкам тво??м дам ус? оц? земл?. ? Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамов?, батьку тво?му.
4 ? розмножу наща?дк?в тво??х, немов зор? на неб?, ? потомству тво?му Я дам ус? оц? земл?. ? поблагословляться в потомств? тво?м ус? наро?ди земл?,
5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, ? виконував те, що виконувати Я звел?в: запов?д? Мо?, постанови й закони Мо?“.
6 ? ос?в ?сак у ?ерар?.
7 ? питалися люди т??? м?сцевости про ж?нку його. А в?н в?дказав: ?Вона сестра моя“, бо боявся сказати: ?Вона ж?нка моя“, щоб не вбили мене люди т??? м?сцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона“.
8 ? сталося, коли в?н там довго жив, ? дивився Ав?мелех, цар филистимський, через в?кно, та й побачив, — ось ?сак забавля?ться з Ревекою, ж?нкою сво?ю.
9 ? покликав Ав?мелех ?сака та й сказав: ?Тож оце вона ж?нка твоя! А як ти сказав був: ?Вона сестра моя?“ ?сак же йому в?дпов?в: ?Бо сказав, щоб не вмерти мен? через не?!“
10 ? сказав Ав?мелех: ?Що? ж то нам учинив ти? Один ?з народу був мало не л?г ?з тво?ю ж?нкою, — ? ти гр?х би спровадив на нас!“
11 ? наказав Ав?мелех усьому народов?, говорячи: ?Хто доторкнеться цього чолов?ка та ж?нки його, той певно буде забитий“.
12 ? пос?яв ?сак у земл? т?й, ? з?брав того року стокротно, ? Господь поблагословив був його.
13 ? забагат?в оцей чолов?к, ? багат?в усе б?льше, аж поки не став сильно багатий.
14 ? була в нього отара овець та к?з, ? череда товару, ? багато раб?в. ? заздрили йому филистимляни.
15 ? вс? криниц?, що ?х повикопували раби батька його, за дн?в батька його Авраама, филистимляни позатикали, — ? понаповнювали ?х землею.
16 ? сказав Ав?мелех ?саков?: ??ди ти в?д нас, бо зробився ти значно сильн?ший за нас!“
17 ? п?шов ?сак зв?дти, ? в долин? ?ерару розта?борився, та й ос?в там.
18 ? знову ?сак повикопував криниц? на воду, що ?х повикопували були за дн?в батька його Авраама, а позатикали були ?х филистимляни по Авраамов?й смерт?. ? в?н назвав ?м ?мення, як ?мення, що батько його був ?м назвав.
19 ? копали ?саков? раби в долин?, ? знайшли там криницю живо? води.[70]
20 ? сварилися пастухи ?ерарськ? з пастухами ?саковими, кажучи: ?Це наша вода!“ ? в?н назвав ?м'я? для т??? криниц?: Есек,[71] бо сварилися з ним.
21 ? викопали вони ?ншу криницю, ? сварилися також за не?. ? в?н назвав для не? ?м'я?: Ситна.[72]
22 ? в?н пересунувся зв?дти, ? викопав ?ншу криницю, — ? не сварились за не?. ? в?н назвав для не? ?м'я?: Реховот,[73] ? сказав: ?Тепер нам поширив Господь,[74] — ? в Краю? ми розмножимось“.
23 А зв?дти п?днявся в?н до Беер-Шеви.
24 ? явився йому Господь т??? ноч? й сказав: ?Я Бог Авраама, батька твого; не б?йся, бо Я з тобою! ? поблагословлю Я тебе, ? розмножу наща?дк?в тво??х ради Авраама, Мойого раба“.
25 ? в?н збудував там жерт?вника, ? покликав Господн? Ймення. ? поставив в?н там намета свого, а раби ?саков? криницю там викопали.
26 ? прийшов до нього з ?ерару Ав?мелех, ? Ахуззат, товариш його, ? П?хол, головний начальник в?йська його.
27 ? сказав ?м ?сак: ?Чого ви до мене прийшли? Ви ж знена?вид?ли мене, ? вислали мене в?д себе“.
28 А т? в?дказали: ?Ми бачимо справд?, що з тобою Господь. ? ми сказали: Нехай буде клятва пом?ж нами, — пом?ж нами й пом?ж тобою, ? склад?мо умову з тобою,
29 що не вчиниш нам злого, як ? ми не торкнулись до тебе, ? як ми робили з тобою т?льки добро, ? тебе в?д?слали з миром. Ти тепер благословенний в?д Господа!“
30 ? в?н учинив для них гостину, — ? вони ?ли й пили.
31 А рано вони повставали, ? присягли один о?дному. ? в?д?слав ?х ?сак, ? вони п?шли в?д нього з миром.
32 ? сталося того дня, ? прийшли ?саков? раби, ? розказали йому про криницю, яку вони викопали. ? сказали йому: ?Ми воду знайшли!“
33 ? в?н назвав ??: Ш?в'а,[75] чому ймення м?ста того Беер-Шева аж до сьогодн?шнього дня.
34 ? був ?сав в?ку сорока л?т, ? взяв ж?нку ?гудиту, дочку х?ттеянина Беер?, ? Босмату, дочку х?ттеянина Елона.
35 ? вони стали г?ркотою духа для ?сака й Ревеки.
27 ? сталося, що зостар?всь ?сак, ? зате?мнились оч? йому, ? в?н не бачив. ? покликав в?н старшого сина свого ?сава, ? промовив до нього: ?М?й сину!“ А той в?дказав йому: ?Ось я!“
2 ? промовив до нього ?сак: ?Оце я зостар?вся, не знаю дня смерти сво??...
3 А тепер в?зьми знаряддя сво?, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, ? злови мен? здо?бич мисливську.
4 ? зготуй мен? на?док смачний, як я люблю?, ? принеси мен?, ? нехай я з'?м, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.
5 А Ревека чула, як говорив ?сак до ?сава, сина свого. ? п?шов ?сав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.
6 А Ревека сказала Якову, синов? сво?му, говорячи: ?Ось я чула, як тв?й ба?тько казав до ?сава, брата твого, говорячи:
7 ?Принеси но здобич мисливську мен?, ? зроби мен? на?док смачний, — нехай з'?м, ? поблагословлю тебе перед лицем Господн?м перед смертю сво?ю“.
8 А тепер, сину м?й, послухай мого голосу, те, що я розкажу? тоб?.
9 ?ди до отари, ? в?зьми мен? зв?дти дво? добрих козлят, а я ?х приготую, як на?док смачний для батька твого, як в?н любить.
10 ? принесеш батьков? сво?му, ? бу?де в?н ?сти, щоб поблагословити тебе перед смертю сво?ю“.
11 ? промовив Як?в до Ревеки, матер? сво??: ?Таж брат м?й ?сав — чолов?к волохатий, а я — чолов?к гладенький!
12 Може обмаца? мене батько м?й, ? я стану в очах його як обманець, ? спроваджу на себе прокля?ття, а не благослове?ння“.
13 ? сказала йому його мати: ?На мен? прокляття тво?, сину м?й! Т?льки послухай сл?в мо?х, та йди принеси мен?“.
14 ? п?шов в?н, ? взяв, ? прин?с сво?й матер?. ? зробила мати його на?док смачни?й, як любив його ба?тько.
15 I взяла Ревека гарн? вбрання? свого старшого сина ?сава, що були в дом? з нею, ? вбрала молодшого сина свого Якова.
16 А шкури козлят над?ла на руки йому, ? на гладеньку шию його.
17 ? дала смачний на?док та хл?б, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.
18 ? прибув в?н до ба?тька свого та й сказав: ?Батьку м?й!“ А той в?дказав: ?Ось я. Хто ти, м?й сину?“
19 А Як?в промовив до батька свого: ?Я ?сав первор?дний. Я зробив, як сказав ти мен?. Уставай, сядь ? попо?ж ?з здо?бич? мисливсько?, щоб душа? твоя поблагословила мене“.
20 ? сказав ?сак до сина свого: ?Як це ти так швидко знайшов, сину м?й?“ А той в?дказав: ?Бо мен? допом?г Господь, Бог тв?й“.
21 ? промовив ?сак до Якова: ?П?д?йди но, ? нехай я обмацаю тебе, сину м?й, чи ти — це син м?й ?сав, чи н?“.
22 ? п?д?йшов Як?в до ?сака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: ?Голос — голос Яков?в, а руки — руки ?савов?“.
23 ? не вп?знав в?н його, бо були? його руки — як руки ?сава, брата його, волохат?, ? поблагословив в?н його.
24 ? сказав в?н: ?То ти син м?й ?сав?“ А той в?дказав: ?Я“.
25 ? промовив ?сак: ?Подай же мен?, ? нехай з'?м з мисливсько? здо?бич? сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. ? подав в?н йому, ? в?н ?в, ? прин?с йому вина, ? в?н пив.
26 ? промовив до нього ?сак, його батько: ?П?д?йди ж, ? поц?луй мене, сину м?й!“
27 ? в?н п?д?йшов, ? поц?лував його. А той понюхав запах вбрання його, ? поблагословив його, та й сказав: ?Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!
28 ? хай Бог тоб? дасть з роси Неба, ? з ситости земл?, ? зб?жжя багато й вина молодого!
29 Нехай тоб? служать наро?ди, ? народи нехай тоб? кланяються! Будь паном для бра?тт?в сво?х, ? нехай тоб? кланяються сини матер? тво??. Хто тебе проклина? — прокля?тий, а хто поблагосло?вить тебе — благослове?нний!“
30 ? сталося, як зак?нчив був ?сак благословляти Якова, ? сталося, т?льки но вийшов був Як?в в?д обличчя ?сака, батька свого, аж ?сав, його брат, прийшов з полюва?ння свого.
31 ? також в?н приготовив на?док смачний, ? батьку сво?му прин?с. ? сказав в?н до батька свого: ?Нехай встане м?й батько, ? хай ?сть ?з здобич? мисливсько? сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“
32 ? озвався до нього ?сак, його батько: ?Хто ти?“ А той в?дказав: ?Я син тв?й, — тв?й первор?дний ?сав“.
33 ? ?сак затремт?в тремт?нням аж надто великим, та й сказав: ?Хто ж тод? той, що мисливську здобич зловив, ? до мене прин?с, а я попо?в в?д усього, поки прийшов ти, ? я поблагословив його? ? в?н буде благослове?нний!“
34 Як ?сав почув слова? батька свого, то закричав криком сильним та вельми г?рким. ? сказав в?н до батька свого: ?Поблагослови мене, — також мене, батьку м?й!“
35 А той в?дказав: ?Обманом прийшов був тв?й брат, та й забрав благослове?ння тво?!“
36 ? промовив ?сав: ?Тому звалось ?м'я? його: Як?в,[76] ? в?н обманив два рази мене: забрав первор?дство мо?, а це тепер забрав благослове?ння мо?“. ? сказав в?н: ?Чи ти не заховав для мене благослове?ння?“
37 А ?сак в?дпов?в ? промовив до ?сава: ?Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому вс?х брат?в його за раб?в. ? я забезпечив його хл?бом ? молодим вином. А що ж тод? тоб? я зроблю?, сину м?й?“
38 ? сказав ?сав до батька свого: ?Чи в тебе одне те благослове?ння, батьку м?й? Поблагослови мене, — також мене, батьку м?й!“ ? п?дн?с ?сав голос св?й, та й заплакав...
39 ? в?дпов?в ?сак, батько його, та й промовив до нього: ?Ото буде сади?ба твоя без ситости земл?, ? без роси небесно? згори.
40 ? зо свого меча будеш жити, ? будеш служити ти брату сво?му. Та однако коли постара?шся, то злама?ш ярмо його з ши? сво??...“
41 ? знена?вид?в ?сав Якова через благослове?ння, що поблагословив його батько його. ? сказав ?сав у серц? сво?му: ?Нехай наближаться дн? жало?би по батьку мо?му, — ? я вб'ю Якова, брата свого“.
42 ? розказано Ревец? слова ?сава, ?? старшого сина. ? послала, ? покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: ?Ось ?сав, брат тв?й, т?шиться тим, що уб'? тебе.
43 А тепер, сину м?й, послухай мого голосу, — ? встань, ? втечи соб? до Лавана, брата мого, до Харану.
44 ? посидиш у нього к?лька ча?су, аж поки в?двернеться лют?сть твого брата,
45 аж поки в?двернеться гн?в твого брата в?д тебе, ? в?н забуде, що? ти зробив був йому. Тод? я пошлю й заберу? тебе зв?дти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“
46 ? сказала Ревека ?саков?: ?Життя мен? обридло через дочок Хетових. Коли Як?в в?зьме ж?нку з дочок Хетових, як ц?, з дочок цього Краю, то нащо й жити мен??“
28 ? покликав ?сак Якова, ? поблагословив його, ? наказав йому та й промовив: ?Не бери ж?нки з дочок ханаанських.
2 Устань, п?ди до Падану арамейського, до дому Бету?ла, батька тво?? матер?, ? в?зьми соб? зв?дти ж?нку з дочок Лавана, брата матер? тво??.
3 А Бог Всемогутн?й поблагосло?вить тебе, ? розплодить тебе, ? розмножить тебе, — ? ти станеш громадою народ?в.
4 ? дасть тоб? благослове?ння Авраамове, тоб? та потомству тво?му з тобою, щоб в?ддати тоб? землю твого? тимчасового замешкання, що Бог дав був ?? Авраамов?“.
5 ? послав ?сак Якова, ? п?шов в?н до Падану арамейського, до Лавана, сина Бету?лового, арамеянина, брата Ревеки, матер? Якова й ?сава.
6 ? побачив ?сав, що ?сак поблагословив Якова, ? послав його до Падану арамейського, щоб узяв соб? зв?дти ж?нку, ? поблагословив його, кажучи: ?Не бери ж?нки з дочок ханаанських“,
7 ? що послухався Як?в батька свого й матер? сво??, та й п?шов до Падану арамейського.
8 ? побачив ?сав, що до?чки ханаанськ? недобр? в очах ?сака, батька його,
9 ? п?шов ?сав до ?зма?ла, ? взяв Махалату, дочку ?зма?ла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до ж?нок сво?х за ж?нку.
10 ? вийшов Як?в ?з Беер-Шеви, ? п?шов до Харану.
11 ? натрапив в?н був на одне м?сце, ? ночував там, бо сонце зайшло було. ? взяв в?н з кам?ння того м?сця, ? поклав соб? в голови. ? в?н л?г на т?м м?сц?.
12 ? снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх ?? сягав аж неба. ? ось Анголи? Бож? виходили й сходили по н?й.
13 ? ото Господь став на н?й ? промовив: ?Я Господь, Бог Авраама, батька твого, ? Бог ?сака. Земля, на як?й ти лежиш, — Я дам ?? тоб? та наща?дкам тво??м.
14 ? буде потомство тво?, немов порох земл?. ? поши?ришся ти на зах?д, ? на сх?д, ? на п?вн?ч, ? на п?вдень. ? благословля?ться в тоб? та в наща?дках тво?х вс? племе?на земл?.
15 ? ось Я з тобою, ? буду тебе пильнувати скр?зь, куди п??деш, ? верну? тебе до ц??? земл?, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню?, що Я сказав був тоб?“.
16 ? прокинувся Як?в зо свого сну, та й сказав: ?Д?йсно, Господь пробува?? на цьому м?сц?, а того я й не знав!“
17 ? злякався в?н ? сказав: ?Яке страшне? оце м?сце! Це н?що ?нше, як д?м Божий, ? це брама небесна“.
18 ? встав Як?в рано вранц?, ? взяв каменя, що поклав був соб? в голови, ? поставив його за пам'ятника, ? вилив оливу на його верх.
19 ? назвав в?н ?м'я? тому м?сцю: Бет-Ел,[77] а ймення того м?ста напочатку було Луз.
20 ? склав Як?в об??тницю, говорячи: ?Коли Бог буде зо мною, ? буде мене пильнувати на ц?й дороз?, якою ходжу?, ? дасть мен? хл?ба ?сти та одежу вдягнутись,
21 ? я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо?дь буде мен? Богом,
22 ? цей кам?нь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. ? зо всього, що даси Ти мен?, я, — щодо десятини, — дам десятину Тоб?!“
29 ? з?брався Як?в, ? п?шов до кра?ю син?в Кедему.[78]
2 ? побачив, — аж ось криниця в пол?, ? ото там три отар? лежали б?ля не?, бо з т??? криниц? напувають стада?. А на отвор? криниц? лежав великий кам?нь.
3 ? збирались туди вс? стада, ? скочували каменя з отвору криниц?, ? напоювали отару, ? привалювали каменя на отв?р криниц? знов на його м?сце.
4 ? сказав до пастух?в Як?в: ?Браття мо?, зв?дк?ля ви?“ А т? в?дказали: ?Ми з Харану“.
5 ? сказав ?м: ?Чи ви зна?те Лавана, сина[79] Нахорового?“ ? в?дказали: ?Зна?мо“.
6 ? сказав ?м: ?Чи гаразд ?з ним?“ ? в?дказали: ?Гаразд. А ось Рах??ль,[80] дочка його, приходить з отарою“.
7 ? сказав: ?Тож ?ще багато дня, не час зганяти худобу. Нап?йте отару, та йд?ть пас?ть“.
8 А вони в?дказали: ?Не можемо, аж поки не будуть з?гнан? вс? стада, ? не в?дкотять каменя з отвору криниц?, — тод? понапува?мо отару“.
9 ?ще в?н говорив ?з ними, аж ось приходить Рах??ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.
10 ? сталося, коли Як?в побачив Рах?ль, дочку Лавана, брата матер? сво??, та отару Лавана, брата сво?? матер?, то п?д?йшов Як?в ? в?дкотив каменя з отво?ру криниц?, ? напо?в отару Лавана, брата матер? сво??.
11 ? поц?лував Як?в Рах?ль, ? п?дн?с св?й голос, ? заплакав...
12 ? Як?в опов?в Рах?л?, що в?н брат батька ??, ? що в?н син Ревеки. А та поб?гла, ? розпов?ла батьков? сво?му...
13 ? сталося, коли Лаван почув в?стку про Якова, сина сестри сво??, то поб?г йому назустр?ч, ? обняв його, ? поц?лував його, ? прив?в його до свого дому. А в?н розпов?в Лаванов? про вс? т? пригоди.
14 ? промовив до нього Лаван: ?Поправд?, ти к?сть моя й т?ло мо??!“ ? сид?в в?н ?з ним м?сяць ча?су.[81]
15 ? сказав Лаван до Якова: ?Чи тому, що ти брат м?й, то ти будеш служити мен? даре?мно? Скажи ж мен?, яка плата тоб??“
16 А в Лавана було дв? дочки?: ?м'я? старш?й Л?я, а ?м'я? молодш?й Рах?ль.
17 Оч? ж Л??н? були хвор?, а Рах?ль була гарного стану та вродливого вигляду.
18 ? покохав Як?в Рах?ль, та й сказав: ?Я буду с?м л?т служити тоб? за Рах?ль, молодшу дочку? твою“.
19 ? промовив Лаван: ?Краще мен? в?ддати ?? тоб?, ан?ж в?ддати мен? ?? ?ншому чолов?ков?. Сиди ж зо мною!“
20 ? служив Як?в за Рах?ль с?м л?т, а вони через любов його до не? були в його очах, як к?лька дн?в.
21 ? сказав Як?в Лаванов?: ?Дай мен? ж?нку мою, бо виповнилися мо? дн?, ? нехай я до не? вв?йду?!“
22 ? з?брав Лаван ус?х людей т??? м?сцевости, ? справив гостину.
23 ? сталося ввечер?, — ? взяв в?н дочку свою Л?ю, ? до нього впровадив ??. ? Як?в ?з нею з?йшовся.
24 А Лаван дав ?й З?лпу, нев?льницю свою, дав Л??, дочц? сво?й, за нев?льницю.
25 А вранц? виявилося, що то була Л?я! ? промовив Як?в до Лавана: ?Що? це ти вчинив мен?? Х?ба не за Рах?ль працював я в тебе? На?що ж обманив ти мене?
26 А Лаван в?дказав: ?У наш?й м?сцевост? не робиться так, щоб в?ддавати молодшу перед старшою.
27 Виповни тиждень для ц???, ? буде да?на тоб? також та?, за працю, що бу?деш працювати в мене ще с?м л?т других“.
28 ? зробив Як?в так, ? виповнив тиждень для ц???. ? в?н дав йому Рах?ль, дочку свою, дав йому за ж?нку.
29 ? дав Лаван Рах?л?, дочц? сво?й, Б?лгу, нев?льницю свою, дав ?й за нев?льницю.
30 ? прийшов в?н також до Рах?л?, ? покохав також Рах?ль, б?льше, як Л?ю. ? працював у нього ще с?м л?т других.
31 ? побачив Господь, що знена?виджена Л?я, ? в?дкрив ?? утро?бу, а Рах?ль була непл?дна.
32 ? заваг?тн?ла Л?я, ? сина породила, ? назвала ?м'я? йому: Руви?м,[82] бо сказала була: ?Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покоха? мене чолов?к м?й!“
33 ? заваг?тн?ла вона ще, ? сина породила, ? сказала: ?Господь почув, що я знена?виджена, ? дав мен? також цього. ? назвала ймення йому: Симеон.[83]
34 ? заваг?тн?ла вона ще, ? сина породила, ? сказала: ?Тепер оцим разом буде до мене прилучений м?й чолов?к, бо я трьох син?в породила йому“. Тому й назвала ?м'я йому: Лев??й.[84]
35 ? заваг?тн?ла вона ще, ? сина породила, ? сказала: ?Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ?м'я йому: Юда.[85] Та й перестала роджати.
30 ? побачила Рах?ль, що вона не вродила Якову. ? заздрила Рах?ль сестр? сво?й, ? сказала до Якова: ?Дай мен? син?в! А коли н?, то я вмираю!“
2 ? запалився гн?в Яков?в на Рах?ль, ? в?н сказав: ?Чи я зам?сть Бога, що затримав в?д тебе пл?д утроби?“
3 ? сказала вона: ?Ось нев??льниця моя Б?лга. Прийди до не?, ? нехай вона вродить на кол?на мо?, ? я також буду мати в?д не? д?тей“.
4 ? вона дала йому Б?лгу, нев?льницю свою, за ж?нку. ? вв?йшов до не? Як?в.
5 ? заваг?тн?ла Б?лга, ? вродила Якову сина.
6 ? сказала Рах?ль: ?Розсудив Бог мене, а також вислухав голос м?й, ? дав мен? сина.“ Тому? назвала ймення йому: Дан.[86]
7 ? заваг?тн?ла вона ще, ? вродила Б?лга, нев?льниця Рах?лина, другого сина Якову.
8 ? сказала Рах?ль: ?Великою[87] боротьбою боролась я з сестрою сво?ю, — ? перемогла. ? назвала ймення йому: Нефтали?м.[88]
9 ? побачила Л?я, що вона перестала родити, ? взяла З?лпу, свою нев?льницю, ? дала? ?? Якову за ж?нку.
10 ? вродила З?лпа, нев??льниця Ле?на, Якову сина.
11 ? сказала Л?я: ?Прийшло щастя“, ? назвала ймення йому ?ад.[89]
12 ? вродила З?лпа, нев?льниця Л??на, другого сина Якову.
13 ? промовила Л?я: ?То на блаже?нство мо?, бо будуть уважати мене за ж?нку блаженну“. ? назвала ймення йому: Аси?р.[90]
14 ? п?шов Рувим за тих дн?в, коли жато пшеницю, ? знайшов на пол? мандрагоров? яблучка, ? прин?с ?х до Л??, матер? сво??. ? сказала Рах?ль до Л??: ?Дай мен? з мандрагорових яблучок сина твого!“
15 А та в?дказала ?й: ?Чи мало тоб?, що забрала мого чолов?ка? ? забереш також мандрагоров? яблучка сина мого?“ ? сказала Рах?ль: ?Тому то в?н ляже з тобою ц??? ноч? за мандрагоров? яблучка сина твого!“
16 ? прийшов Як?в з поля ввечер?, а Л?я вийшла назустр?ч ? сказала: ?Ув??йдеш до мене, бо справд? найняла я тебе за мандрагоров? яблучка сина мого“. ? лежав в?н ?з нею ноч? т???.
17 ? вислухав Бог Л?ю, ? заваг?тн?ла вона, ? вродила Якову п'ятого сина.
18 ? промовила Л?я: ?Дав Бог заплату мен?, що дала я нев?льницю свою сво?му чолов?ков?“. ? назвала ймення йому: ?ссаха?р.[91]
19 ? заваг?тн?ла Л?я ще, ? вродила Якову шостого сина.
20 ? промовила Л?я: ?Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешка? в мене м?й чолов?к, бо я породила йому шестеро син?в“. ? назвала ймення йому: Завуло?н.[92]
21 А потому вродила дочку, ? назвала ймення ?й: Д?на.
22 ? згадав Бог про Рах?ль, ? вислухав ?? Бог, ? в?дчинив ?й утробу.
23 ? заваг?тн?ла вона, ? сина вродила, ? сказала: ?Бог забрав мою ганьбу!“
24 ? назвала ймення йому: Йо?сип,[93] кажучи: ?Додасть Господь мен? ?ншого сина!“
25 ? сталося, коли Рах?ль породила Йо?сипа, то сказав Як?в до Лавана: ?В?дпусти мене, ? нехай я п?ду? до свого м?сця й до Кра?ю свого.
26 Дай же ж?нок мо?х ? д?тей мо?х, що служив тоб? за них, ? нехай я п?ду?, бо ти зна?ш службу мою, яку я служив був тоб?“.
27 ? промовив до нього Лаван: ?Коли я знайшов мил?сть в очах тво?х,[94] побудь з нами, бо я зрозум?в, що поблагословив мене Господь через тебе“.
28 ? дал? казав: ?Признач соб? заплату в?д мене, — ? я дам“.
29 А той в?дказав: ?Ти зна?ш, як я служив тоб?, ? якою стала худоба твоя зо мною.
30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, ? Господь поблагословив тебе, в?дко?ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“
31 ? сказав Лаван: ?Що? ж я тоб? дам?“ А Як?в промовив: ?Не давай мен? н?чого. Коли зробиш мен? оцю р?ч, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
32 Я сьогодн? перейду? через усю отару твою, щоб вилучити зв?дти кожну овечку крапчасту й перепола?су, ? кожну овечку чорну — з-пом?ж овець, ? переполасе й крапчасте з-пом?ж к?з, — ? це буде заплата мен?.
33 ? справедлив?сть моя посв?дчить за мене в завтр?шн?м дн?, коли при?йдеш гля?нути на заплату мою в?д тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-пом?ж к?з ? не чорне з-пом?ж овець, — крадене воно в мене“.
34 А Лаван в?дказав: ?Так, — нехай буде за словом тво?м!“
35 ? того дня вилучив в?н козл?в пасастих ? покрапованих, ? вс? кози крапчаст? й переполас?, усе, що б?ле було? в ньому, ? все чорне серед овець, ? дав до рук сво?х син?в.
36 ? визначив дорогу триденну пом?ж собою й пом?ж Яковом. А Як?в пас позосталу Лаванову отару.
37 ? взяв соб? Як?в сирого кия тополевого, ? м?гдалового, ? каштанового, ? налупив з них б?лих лушпин, в?дкриваючи б?л?сть, що на киях була.
38 ? поставив кийки, що ?х облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. ? вони злучувалися, як прихо?дили пити.
39 ? злучувалася отара при киях, ? котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
40 ? в?дд?ля?в Як?в тих овечок, ? ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. ? клав сво? стада окремо, ? не клав ?х до отари Лаваново?.
41 ? бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара м?цна, то Як?в клав при жолобах ки? перед оч? отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
42 А як отара слаба була, то не клав. ? ставалось, що слабе припадало Лаванов?, а м?цн?ше — Якову.
43 ? дуже-дуже зможн?в той чолов?к. ? було в нього багато отар, ? нев?льниц?, ? раби, ? верблюди, ? осли.
31 ? почув був Як?в слова Лаванових син?в, що казали: ?Як?в забрав усе, що було в нашого батька. ? з того, що було в батька нашого, зробив соб? всю оцю честь“.
2 ? побачив Як?в Лаванове обличчя, а ото — в?н тепер ?нший до нього, як був учора, позавчора.
3 ? промовив Господь до Якова: ?Вернися до кра?ю батьк?в сво?х, ? до м?сця твого наро?дження. А Я бу?ду з тобою“.
4 ? послав Як?в, ? покликав Рах?ль ? Л?ю на поле до отари сво??,
5 та й промовив до них: ?Я бачив обличчя вашого батька, що в?н тепер ?нший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
6 А ви зна?те, що вс??ю силою сво?ю я служив вашому ба?тьков?.
7 ? ба?тько ваш см?явся з мене, ? десять раз м?няв заплату мен?, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
8 Коли в?н говорив був отак: ?Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться вс? овечки та кози крапчаст?. А коли скаже так: ?Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться вс? овечки та кози пасаст?.
9 ? в?дня?в Бог худобу вашого батька, та й дав мен?.
10 ? сталося в час, коли отара злучувалася, зв?в був я оч? сво? та й побачив у сн?: аж ось козли, що спинались на овечок та на к?з, були пасаст?, крапчаст? й ряб?.
11 ? сказав мен? Ангол у сн?: ?Якове!“ А я в?дказав: ?Ось я!“
12 В?н промовив: ?Зведи сво? оч? й побач: ус? козли, що спинаються на овечок та на к?з, — пасаст?, крапчаст? й ряб?, бо Я бачив усе, що Лаван виробля? тоб?.
13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, ? Мен? склав там об??тницю. Тепер уставай, вийди з ц??? земл?, ? вертайся до земл? твого наро?дження“.
14 ? в?дпов?ла Рах?ль та Л?я, та й сказали йому: ?Чи ми ма?мо частку та спадщину в дом? нашого батька?
15 Таж в?н нас пол?чив за чужинц?в, бо продав нас, ? справд? поже?р наше ср?бло.
16 Бож усе багатство, що Бог вирвав в?д нашого батька, — воно наше та наших син?в. А тепер зроби все, що Бог наказав був тоб?“.
17 ? встав Як?в, ? посадив син?в сво?х ? ж?нок сво?х на верблюди.
18 ? в?н забрав усю худобу свою, ? все майно сво?, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падан? арамейськ?м, щоб прийти до ?сака, батька свого, до земл? ханаансько?.
19 А Лаван п?шов стригти отару свою, а Рах?ль покрала домових божк?в, яких батько мав.
20 ? Як?в обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що вт?ка?.
21 ? вт?к в?н, ? все, що його. ? встав, ? перейшов р?чку, ? прямував[95] до ??леядсько? гори.
22 А третього дня розказано Лаванов?, що Як?в ут?к.
23 ? взяв в?н з собою брат?в[96] сво?х, ? гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на гор? ??леядськ?й.
24 ? прийшов Бог до Лавана арамеянина в н?чн?м сн?, та й до нього сказав: ?Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ан? доброго, ан? зло?го“.
25 ? догнав Лаван Якова. А Як?в поставив намета свого на гор?, ? Лаван поставив з братами[96] сво?ми на гор? ??леядськ?й.
26 ? промовив Лаван до Якова: ?Що? ти зробив? Ти обманив мене, ? забрав мо?х дочок, немов бранок меча!
27 Чого вт?к ти та?мно, ? об?крав мене, ? не сказав мен?? А я був би в?д?слав тебе з рад?стю, ?з сп?вами, з бубном, ? з гуслами.
28 ? ти не дозволив мен? нав?ть поц?лувати онук?в мо?х ? дочок мо?х. Тож ти нерозумно вчинив!
29 Я маю в руц? сво?й силу, щоб учинити з вами зле. Але? Бог вашого батька вчора вноч? сказав був до мене, говорячи: ?Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ан? доброго, ан? зло?го“.
30 А тепер справд? п??деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на?що ти покрав мо?х бог?в?“
32 А Яков в?дпов?в ? сказав до Лавана: ?Тому, що боявся, бо я ду?мав: Аби но в?н не забрав в?д мене сво?х дочок!
32 При кому ж ти зна?йдеш сво?х бог?в, не буде в?н жити. Перед нашими братами п?знай соб?, що? твого? в мене, ? в?зьми соб?“. А Як?в не знав, що Рах?ль ?х покрала.
33 ? вв?йшов Лаван до намету Якового, ? до намету Л??ного, ? до намету обох нев?льниць, та н?чого не знайшов. ? вийшов в?н ?з намету Л??ного ? вв?йшов до намету Рах?линого.
34 А Рах?ль узяла божки, ? вложила ?х до с?дла верблюда, та й с?ла на них. ? обмацав Лаван усього намета, — ? н?чого не знайшов.
35 А вона сказала до батька свого: ?Нехай не пала? гн?в в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям тво?м, бо в мене тепер звичайне ж?ноче“. ? перешукав в?н, — та божк?в не знайшов.
36 ? запалав Як?в гн?вом, ? сварився з Лаваном. ? в?дпов?в Як?в, ? сказав до Лавана: ?Яка провина моя, який м?й гр?х, що ти гнався за мною,
37 що ти обмацав ус? мо? реч?? Що? ти знайшов зо вс?х речей свого дому, положи тут перед мо?ми братами ? братами сво?ми, — ? нехай вони розсудять пом?ж нами двома.
38 Я вже двадцять л?т ?з тобою. В?вц? тво? та кози тво? не мертвили свого плоду, а баран?в отари тво?? я не ?в.
39 Розшарпаного диким зв?рем я не прино?сив до тебе, — я сам н?с ту шкоду. В?д мене домагався ти того, що? було вкрадене вдень, ? що? було вкрадене вноч?.
40 Бувало, що вдень з'?дала мене спекота, а вноч? па?морозь, а м?й сон мандрував в?д мо?х очей.
41 Таке мен? двадцять л?т у тво?м дом?... Служив я тоб? чотирнадцять л?т за двох дочок тво?х, ? ш?сть л?т за отару твою, а ти десять раз зм?няв мен? свою заплату!
42 Коли б не був при мен? Бог батька мого, Бог Авраам?в, ? не Той, Кого бо?ться ?сак, то тепер ти в?д?слав би мене впорожн??!... Б?ду мою й труд рук мо?х Бог бачив, — ? виказав це вчора вноч?“.
43 ? в?дпов?в Лаван ? сказав до Якова: ?До?чки — дочки мо?, а д?ти — мо? д?ти, а отара — моя отара, ? все, що? ти бачиш — то мо?. А дочкам мо?м, що? зроблю ?м сьогодн?, або ?хн?м д?тям, що вони породили ?х?
44 А тепер ходи, — я й ти вчин?мо умову, ? оце буде св?дком пом?ж мною й пом?ж тобою“.
45 ? взяв Як?в каменя, ? поставив його за пам'ятника.
46 ? сказав Як?в браттям сво?м: ?Назбирайте кам?ння“. ? назбирали кам?ння вони, та й зробили могилу, ? ?ли там на т?й могил?.
47 ? назвав ?? Лаван: Е?ар-Сагадута,[97] а Як?в ?? назвав: ?ал-Ед.[98]
48 ? промовив Лаван: ?Ця могила — св?док м?ж мною й м?ж тобою сьогодн?", тому то й названо ймення ??: ?ал-Ед
49 ? М?цпа,[99] бо сказав: ?Нехай дивиться Господь м?ж мною й м?ж тобою, коли ми роз?йдемося один в?д о?дного.
50 Коли ти будеш кри?вдити дочо?к мо?х, ? коли в?зьмеш за ж?нок понад дочок мо?х, то не люди?на з нами, а дивися — Бог св?док м?ж мною й м?ж тобою!“
51 А Як?в сказав до Лавана: ?Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я м?ж собою й м?ж тобою.
52 Св?док ця могила, ? св?док цей пам'ятник, що я не перейду? ц??? могили до тебе, ? ти не пере?йдеш до мене ц??? могили та цього пам'ятника на зле.
53 Розсудить м?ж нами Бог Авраам?в ? Бог Нахор?в, Бог ?хнього батька“. ? Як?в присягнув Тим, Кого бо?ться його батько ?сак.
54 ? прин?с Як?в жертву на гор?, ? покликав брат?в сво?х ?сти хл?б. ? вони ?ли хл?б ? ночували на гор?.
32 ? встав Лаван рано вранц?, ? поц?лував онук?в сво?х, ? дочок сво?х, — ? поблагословив ?х. ? п?шов, та й вернувся Лаван до м?сця свого.
2 А Як?в п?шов на дорогу свою. ? сп?ткали його Бож? Анголи?.
3 ? Як?в сказав, коли ?х побачив: ?Це Божий таб?р!“ ? в?н назвав ?м'я? тому м?сцю: Махана?м.[100]
4 ? послав Як?в посл?в перед собою до ?сава, брата свого, до земл? Се?р, до краю едомського.
5 ? наказав ?м, говорячи: ?Скаж?ть так мо?му панов? ?савов?: Так сказав раб тв?й Як?в: Я мешкав з Лаваном, ? заде?ржався аж дотепер.
6 ? маю я вола та осла, ? отару, ? раба, ? нев?льницю. ? я послав розказати панов? мо?му, щоб знайти мил?сть в очах тво?х“.
7 ? вернулися посли до Якова, та й сказали: ?Ми прийшли були до брата твого до ?сава, а в?н також ?де назустр?ч тоб?, ? чотири сотн? людей з ним.“
8 ? Як?в сильно злякався, ? був затурбований.[101] ? в?н под?лив наро?д, що був з ним, ? др?бну та велику худобу, ? верблюди на два табори.
9 ? сказав: ?Коли при?йде ?сав до табору одного, ? роз??б'? його, то вц?л?? позосталий таб?р“.
10 ? Як?в промовив: ?Боже батька мого Авраама, ? Боже батька мого ?сака, Господи, що сказав Ти мен?: ?Вернися до Краю свого, ? до м?сця свого народження, ? Я зроблю? тоб? добре“.
11 Я не вартий ус?х отих милостей, ? вс??? в?рности, яку Ти чинив був Сво?му рабов?, бо з самою сво?ю палицею перейшов я був цей Йорда?н, а тепер я стався на два табори.
12 Збережи ж мене в?д руки мого брата, в?д руки ?сава, бо боюсь я його, щоб в?н не прийшов та не побив мене ? матер? з д?тьми.
13 А Ти ж був сказав: ?Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща?дки тво?? покладу, як той мо?рський п?сок, що його не зл?чити через безл?ч“.
14 ? в?н переночував там т??? ноч?, ? взяв ?з того, що? п?д руку прийшло, дар для ?сава, брата свого:
15 к?з дв?ст?, ? козл?в двадцятеро, овець дв?ст?, ? баран?в двадцятеро,
16 верблюдиць д?йних та ?х жереб'ят тридцятеро, кор?в сорок, а бик?в десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.
17 ? дав до рук раб?в сво?х кожне стадо окремо. ? сказав в?н до раб?в сво?х: ??д?ть передо мною, ? позоставте в?дстань пом?ж стадом ? стадом“.
18 ? в?н наказав першому, кажучи: ?Коли сп?тка? тебе ?сав, брат м?й, ? запита? тебе так: Чий ти, ? куди ти йдеш, ? чи? те, що перед тобою?
19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панов? мо?му ?савов?. А ото й в?н сам за нами“.
20 ? наказав в?н ? другому, ? третьому, також ус?м, що йшли за стадами, говорячи: ?Таким словом будете говорити до ?сава, коли ви зна?йдете його,
21 ? скажете: Ось ? раб тв?й Як?в за нами, бо в?н сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а пот?м побачу обличчя його, — може в?н п?д??йме обличчя мо?.“[102]
22 ? йшов подарунок перед ним, а в?н ночував т??? ноч? в табор?.
23 ? встав в?н т??? ноч?, ? взяв обидв? ж?нки сво?, ? обидв? нев?льниц? сво? та одинадцятеро д?тей сво?х, ? перейшов бр?д Яббок.
24 ? в?н узяв ?х, ? перепровадив через пот?к, ? перепровадив те, що в нього було.
25 ? зостався Як?в сам. ? боровся з ним якийсь Муж, аж поки не з?йшла досв?тня зоря.
26 ? В?н побачив, що не подужа? його, ? доторкнувся до сугло?бу стегна? його. ? звихнувся сугло?б стегна? Якова, як в?н боровся з Ним.
27 ? промовив: ?Пусти Мене, бо з?йшла досв?тня зоря“. А той в?дказав: ?Не пущу? Тебе, коли не поблагосло?виш мене“.
28 ? промовив до нього: ?Як тво? ймення!“ Той в?дказав: ?Як?в“.
29 ? сказав ?Не Як?в буде називатися вже ймення тво?, але ?зра??ль,[103] бо ти боровся з Богом та з людьми, — ? подужав“.
30 ? запитав Як?в ? сказав: ?Скажи ж ?м'я Сво?“. А Той в?дказав: ?Пощо пита?ш про Ймення Мо?!“ ? В?н поблагословив його там.
31 ? назвав Як?в ?м'я? того м?сця: Пену?л,[104] бо ?бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа[105] моя“.
32 ? засв?тило йому сонце, коли в?н перейшов Пену?л. ? в?н кульгав на сво? стегно?.
33 Тому не ?дять ?зра?лев? сини жили стегна, що на сугло?б? стегна?, аж до сьогодн?, бо В?н доторкнувся був до стегна? Якового, жили стегна.
33 ? зв?в Як?в оч? сво?, та й побачив, аж ось ?де ?сав, а з ним чотири сотн? людей. ? в?н под?лив сво?х д?тей на Л?ю, ? на Рах?ль, ? на обо?х нев?льниць сво?х.
2 ? поставив в?н тих нев?льниць ? д?тей ?х наперед?, а Л?ю й д?тей ?? передостанн?ми, а Рах?ль та Йо?сипа останн?ми.
3 А сам п?шов перед ними, ? вклонився до земл? с?м раз, аж поки п?д?йшов до брата свого.
4 ? поб?г ?сав назустр?ч йому, ? обняв його, ? впав на шию йому, ? ц?лував його. ? вони заплакали.
5 ? зв?в сво? оч? ?сав, ? побачив ж?нок та д?тей. ? сказав: ?Хто то так??“ А той в?дказав: ?Д?ти, якими обдарував Бог твого раба“.
6 ? п?д?йшли сюди нев?льниц?, ? ?хн? д?ти, та й вклонилися.
7 ? п?д?йшла також Л?я та д?ти ??, ? вклонилися, а пот?м п?д?йшов Йо?сип ? Рах??ль, та й вклонилися.
8 ? сказав ?сав: ?А що це за ц??лий таб?р той, що я сп?ткав?“ А той в?дказав: ?Щоб знайти мил?сть в очах мого пана“.
9 А ?сав сказав: ?Я маю багато, м?й брате, — тво? нехай бу?де тоб?“.
10 А Як?в сказав: ?Н? ж бо! Коли я знайшов мил?сть в очах тво?х, то в?зьми дарунка мого з мо?? руки. Бож я побачив обличчя тво?, н?би побачив Боже лице, ? ти соб? уподобав мене.
11 В?зьми ж благослове?ння мо?, що припроваджене тоб?, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. ? благав в?н його, — ? той узяв.
12 ? промовив ?сав: ?Рушаймо й ход?м, а я п?ду? об?к те?бе“.
13 А той в?дказав: ?Пан м?й зна?, що д?ти молод?, а др?бна та велика худоба в мене д?йн?. Коли погнати ?х один день, то вигине вся отара.
14 Нехай же п?де пан м?й перед очима свого раба, а я п?ду? повол? за ногою скотини, що передо мною, ? за ногою д?тей, аж поки не прийду? до пана свого до Се?ру“.
15 ? промовив ?сав: ?Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той в?дказав: ?Пощо знаходжу я таку мил?сть в очах свого пана?“
16 ? вернувся того дня ?сав на дорогу свою до Се?ру.
17 А Як?в подався до Суккоту, ? збудував соб? хату, а для худоби сво?? поробив курен??, тому назвав ?м'я? тому м?сцю: Сукко?т.[106]
18 ? Як?в, коли в?н прийшов ?з Падану арамейського, прибув спок?йно до м?ста Сихем у Кра?? ханаанському, ? розта?борився перед м?стом.
19 ? купив в?н кусок поля, де розклав намета свого, з руки син?в Гамора,[107] батька Сихема, за сто ср?бняк??в.
20 ? поставив там жерт?вника, ? назвав його: Ел-Елогей-?зра?ль.[108]
34 ? вийшла була Д?на, дочка Л??, яка вродила ?? Якову, щоб подивитися на дочок того кра?ю.
2 ? побачив ?? Сихем, син Гамора х?ве?янина, начальника того краю, ? взяв ??, ? лежав ?з нею, ? збезчестив ??.
3 ? пригорнулася душа його до Д?ни, дочки Яково?, ? покохав в?н д?вчину, ? говорив до серця д?вочого.
4 ? сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: ?В?зьми те д?вча за ж?нку для мене!“
5 А Як?в почув, що той збезчестив Д?ну, дочку його, а сини його були з худобою його на пол?. ? мовчав Як?в, аж поки прибули? вони.
6 ? вийшов Гамор, Сихем?в батько, до Якова, щоб поговорити з ним.
7 ? прийшли сини Яковов? з поля, коли почули, ? засмутились ц? люди, ? сильно запалав ?хн?й гн?в, бо той ганьбу зробив в ?зра?л? тим, що лежав ?з дочкою Якова, а так не робиться.
8 А Гамор говорив з ними, кажучи: ?Син м?й Сихем, — запрагла душа його вашо? дочки. Дайте ж ?? йому за ж?нку!
9 ? посвоячтеся з нами, — дайте нам ваш? дочки, а наш? дочки в?зьм?ть соб?.
10 ? осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сид?ть ? перемандруйте його, ? набувайте на власн?сть у н?м“.
11 ? промовив Сихем до батька ?? та до брат?в ??: Нехай я знайду? мил?сть у ваших очах, ? що ви скажете мен? — я дам.
12 Сильно поб?льш??ть на мене в??но та дарунок, а я дам, як мен? скажете, — та т?льки дайте мен? д?вчину за ж?нку!“
13 ? в?дпов?ли? сини Якова Сихемов? та Гаморов?, батьков? його, п?дступом, сказали, бо в?н збезчестив Д?ну, сестру ?х.
14 ? сказали до них: ?Ми не можемо зробити т??? реч?, видати сестру нашу чолов?ков?, що ма? крайню плоть, бо то ганьба для нас.
15 Ми т?льки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обр?заний кожний чолов?чо? стат?.
16 ? дамо вам сво?х дочок, а ваших дочок в?зьмемо соб?, й осядемось ?з вами, ? станемо одним наро?дом.
17 А коли ви не послуха?те нас, щоб обр?затися, то ми в?зьмемо сво? дочки, та й п??демо“.
18 ? ?хн? слова були добр? в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.
19 ? не загаявся юнак той учинити ту р?ч, бо полюбив дочку Якова. А в?н був найповажн?ший у вс?м дом? батька свого.
20 ? прибув Гамор та Сихем, син його, до брами м?ста, ? промовили до людей свого м?ста, говорячи:
21 ?Ц? люди — вони приязн? до нас, ? нехай осядуть у краю, ? нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий[109] перед ними. Дочок ?хн?х в?зьм??мо соб? за ж?нок, а наших дочок даймо ?м.
22 Т?льки за це прихиляться до нас ц? люди, щоб сид?ти з нами, ? щоб стати одним народом, — коли в нас бу?де обр?заний кожен чолов?чо? стат?, як ? вони обр?зан?.
23 Отара ?хня, ? майно ?хн?, ? вся ?хня худоба — х?ба не наш? вони? Т?льки прихил?мося до них, ? нехай вони осядуть ?з нами.
24 ? послухали Гамора та Сихема, сина його, ус?, хто виходив з брами його м?ста. ? були обр?зан? вс? чолов?чо? стат?, ус?, хто виходив з брами м?ста його.
25 ? сталося третього дня, коли вони хвор? були, то два сини Яковов?, Симеон ? Лев?й, брати Д?нин?, взяли кожен меча свого, ? безпечно напали на м?сто, ? повбивали вс?х чолов?к?в.
26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, ? забрали Д?ну з дому Сихемового, та й вийшли.
27 Сини Якова напали на трупи, ? пограбували м?сто за те, що вони збезчестили ?хню сестру.
28 Забрали др?бну й велику худобу ?х, ? осли ?х, ? що було в м?сц?, ? що на пол?,
29 ? ввесь ма?ток ?хн?й, ? вс?х ?хн?х д?тей, ? ?хн?х ж?нок забрали в неволю, ? пограбували все, що? де в дом? було.
30 ? сказав Як?в до Симеона й до Лев?я: ?Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканц?в цього краю, у ханаане?янина й периззеянина. Ми люди нечисленн?, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, ? буду знище?ний я та м?й д?м“.
31 А вони в?дказали: ?Чи в?н мав би зробити нашу сестру блудницею?“
35 ? сказав Бог до Якова: ?Уставай, вийди до Бет-Елу, ? там осядься, ? зроби там жерт?вника Богов?, що явився тоб?, як ти вт?кав був перед ?савом, братом сво?м“.
2 ? сказав Як?в до дому свого, до вс?х, хто був ?з ним: ?Усуньте чужинних бог?в, як? ? серед вас, ? очистьтеся, ? зм?н?ть свою од?ж.
3 ? встаньмо, ? п?д?м до Бет-Елу, ? зроблю? я там жерт?вника Богов?, що в?дпов?в мен? в день мого утиску,[110] ? був зо мною в дороз?, якою ходив я“.
4 ? вони в?ддали Якову вс?х чужинних бог?в, що були в ?х руках, ? сережки, що в ?хн?х ушах, а Як?в сховав ?х п?д дубом, що перед Сихемом.
5 ? вирушили вони. ? великий[111] жах обгорнув т? м?ста, що навколо них, ? вони не гналися за синами Якова.
6 ? прибув Як?в до Лузу, що в земл? ханаанськ?й, цебто до Бет-Елу, в?н ? ввесь наро?д, що був з ним.
7 ? збудував в?н там жерт?вника, та й назвав те м?сце: Ел Бет-Ел,[112] бо там явився йому Бог,[113] коли в?н ут?кав перед сво?м братом.
8 ? вмерла Девора, мамка Ревеки, ? була похована нижче Бет-Елу п?д дубом, а в?н назвав ?м'я йому: Аллон-Бахут.[114]
9 ? ще явився Бог до Якова, коли в?н прийшов був ?з Падану арамейського, ? поблагословив його.
10 ? сказав йому Бог: ??м'я тво? Як?в. Не буде вже кликатися ?м'я тво? Як?в, але ?зра??ль буде ?м'я? тво?“. ? назвав ?м'я йому: ?зра??ль.
11 ? сказав йому Бог: ?Я Бог Всемогутн?й! Плодися й розмножуйся, — наро?д ? громада народ?в буде з тебе, ? цар? вийдуть ?з сте?гон тво?х.
12 А той Край, що я дав його Авраамов? та ?саков?, — дам його тоб?, ? нащадку тво?му по тоб? дам Я той Край“.
13 I возн?сся Бог з-понад нього в м?сц?, де з ним говорив.
14 ? поставив Як?в пам'ятника на тому м?сц?, де В?н говорив з ним, пам'ятника кам'яного, ? вилив на нього винне лиття, ? полив його оливою.
15 ? назвав Як?в ?м'я м?сцю, що там говорив ?з ним Бог: Бет-Ел.
16 ? в?н рушив ?з Бет-Елу. ? була ще к?вра[115] земл? до Ефрати, а Рах?ль породила, ? були важк? ?? пологи.
17 ? сталося, коли важк? були ?? пологи, то сказала ?й баба-сповитуха: ?Не б?йся, бо й це тоб? син“.
18 I сталося, коли виходила душа ??, бо вмирала вона, то назвала ?м'я йому: Бен-Он?,[116] а його батько назвав його: Вен?ями?н.[117]
19 ? вмерла Рах?ль, ? була похована на дороз? до Ефрати, це ? В?фле?м.[118]
20 ? поставив Як?в пам'ятника на гроб? ??, — це надгро?бний пам'ятник Рах?л? аж до сьогодн?.
21 ? рушив ?зра?ль, ? розтягнув намета свого дал? до М??дал-Едеру.[119]
22 ? сталося, коли ?зра?ль перебував у т?м кра?, то Рувим п?шов ? л?г ?з Б?лгою, наложницею батька свого. ? почув ?зра?ль, ? було це злим йому.
А в Якова було дванадцятеро син?в.
23 Сини Л??н?: первор?дний Якова Руви?м, ? Симео?н, ? Лев??й, ? Юда, ? ?ссаха?р, ? Завуло?н.
24 Сини Рах?лин?: Йо?сип ? Вен?ями?н.
25 А сини Б?лги, нев?льниц? Рах?лино?: Дан ? Нефтали?м.
26 А сини З?лпи, нев?льниц? Л??но?: ?ад ? Аси?р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падан? арамейському.
27 ? прибув Як?в до ?сака, свого батька, до Мамре?, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та ?сак.
28 ? були ?саков? дн? сто л?т ? в?с?мдесят л?т.
29 ? впоко??вся ?сак та й помер, ? прилучився до сво??? р?дн?, старий та нажившись. ? поховали його ?сав та Як?в, сини його.
36А оце нащадки ?сава, цебто Едома.
2 ?сав узяв ж?нок сво?х з дочок ханаанських, — Аду, дочку Елона х?ттеянина, та Огол?ваму, дочку Ани, дочку Ц?в'она х?веянина,
3 та Босмат, дочку ?зма?лову, сестру Невайотову.
4 ? породила Ада ?савов? Ел?фаза, а Босмат породила Реу?ла,
5 а Огол?вама породила Суша, ? Ялама, ? Кораха. Оце сини ?савов?, що були йому народжен? в ханаанськ?й земл?.
6 ? взяв ?сав ж?нок сво?х, ? син?в сво?х, ? дочок сво?х, ? вс? душ?[120] дому свого, ? худобу свою, ? все стадо сво?, ? все сво? майно, що набув у ханаанськ?й земл?, та й п?шов до Краю в?д обличчя Якова, брата свого,
7 бо ма?ток ?х був б?льший, щоб пробува?ти ?м разом, ? край ?х часового замешкання не м?г вм?стити ?х через ?хню худобу.
8 ? ос?вся ?сав на гор? Се?р, ?сав — в?н Едом.
9 А оце нащадки ?сава, батька Едому на гор? Се?р.
10 Оце ймення син?в ?савових: Ел?фаз, син Ади, ж?нки ?савово?, Реу?л, син Босмати, ?савово? ж?нки.
11 А сини Ел?фазов? були: Теман, Омар, Цефо?, ? ?атам, ? Кеназ.
12 А Тимна була наложниця Ел?фаза, ?савового сина, ? породила вона Ел?фазов? Амали?ка. Оце сини? Ади, ?савово? ж?нки.
13 А оце сини Реу?лов?: Нагат ? Зера, Шамма й М?зза. Оце сини Босмати, ?савово? ж?нки.
14 А оц? були сини Огол?вами, дочки Ани, дочки Ц?в'она, ?савово? ж?нки, — ? вродила вона ?саву ?уша, ? Ялама, ? Корея.
15 А оце пров?дники ?савових син?в. Сини Ел?фаза, ?савового первор?дного: пров?дник Теман, пров?дник Омар, пров?дник Цефо, пров?дник Кеназ,
16 пров?дник Корей, пров?дник ?атам, пров?дник Амалик. Оце пров?дники Ел?фаза в краю Едома, оце сини Ади.
17 А оце сини Реу?ла, ?савового сина: пров?дник Нагат, пров?дник Зерах, пров?дник Шамма, пров?дник М?зза. Оце пров?дники Реу?лов? в краю едомському, оце сини Босмати, ?савово? ж?нки.
18 А оце сини Огол?вами, ж?нки ?сава: пров?дник Еуш, пров?дник Ялам, пров?дник Корей, — оце пров?дники Огол?вами, дочки Ани, ?савово? ж?нки.
19 Оце сини ?сава, цебто Едома, ? оце ?хн? пров?дники.
20 Оце сини Се?ра, хореянина, мешканц? ц??? земл?: Лотан ? Шовал, ? Ц?в'он, ? Ана,
21 ? Д?шон, ? Ецев, ? Д?шан, — оце пров?дники хореянина, сини Се?ру, краю едомського.
22 А сини Лотана були: Хор? й Гемам, а Лотанова сестра — Тимна.
23 А оце сини Шовалов?: Алван ? Манахат, ? Евал, Шефо, ? Онам.
24 А ото сини Ц?в'онов?: ? Айя, ? Ана, той Ана, що знайшов був в пустин? гаряч? джерела, коли пас осли Ц?в'она, свого батька.
25 А оце д?ти Ани: Д?шон, ? Огол?вама, дочка Ани.
26 А оце сини Д?шо?нов?: Хемдан, ? Ешбан, ? ?тран, ? Керан.
27 Ото сини Ецера: Б?лган, ? Зааван, ? Акан.
28 Оце сини Д?шана: Уц ? Аран.
29 Оце пров?дники хореянина: пров?дник Лотан, пров?дник Шовал, пров?дник Ц?в'он, пров?дник Ана,
30 пров?дник Д?шон, пров?дник Ецер, пров?дник Д?шан, — оце пров?дники хореянина за ?хн?ми пров?дниками в кра? Се?р.
31 А оце цар?, що царювали в краю Едома перед царюва?нням царя в син?в ?зра?левих.
32 ? царював в Едом? Бела, син Беора, а ймення його м?ста Д?нгава.
33 ? вмер Бела, ? зацарював зам?сть нього Йовав, син Зераха з Боцри.
34 ? вмер Йовав, ? зацарював зам?сть нього Хушам ?з земл? теман?янина.
35 I вмер Хушам, ? зацарював зам?сть нього Гадад, син Бедада, що побив м?д?ян на пол? Моава, а ймення його м?ста Ав?т.
36 ? вмер Гадад, ? зацарював зам?сть нього Самла з Машеку.
37 ? вмер Самла, ? зацарював зам?сть нього Саул з Реховоту надр?чного.
38 ? вмер Саул, ? зацарював зам?сть нього Баал-Ханан, син Ахбор?в.
39 ? вмер Баал-Ханан, син Ахбор?в, ? зацарював зам?сть нього Гадад, а ?м'я? його м?ста Пау, а ?м'я його ж?нки Мегетав'?л, дочка Матреди, дочки Ме-Загава.
40 А оце ?мена пров?дник?в ?савових за ?хн?ми родами, за м?сцями ?х, ?хн?ми ?менами: пров?дник Тимна, пров?дник Алва, пров?дник Етет,
41 пров?дник Огол?вама, пров?дник Ела, пров?дник П?нон,
42 пров?дник Кеназ, пров?дник Теман, пров?дник М?вцар,
43 пров?дник Ма?д??л, пров?дник ?рам. Оце пров?дники Едома — в?н же ?сав, батько Едому за ?хн?ми осе?лями в кра?? ?хнього волод?ння.
37? ос?вся Як?в у Кра? мешкання батька свого, в Кра? ханаанському.
2 Оце о?пов?сть про Якова. Йо?сип, в?ку с?мнадцяти л?т, пас, як юнак, отару з братами сво?ми, з синами Б?лги та з синами З?лпи, ж?нок батька свого. ? Йо?сип доносив недобр? зв?стки про них до ?хнього батька.
3 А ?зра??ль любив Йо?сипа над ус?х син?в сво?х, бо в?н був у нього сином старости. ? в?н справив йому кв?тчасте вбрання?.
4 ? бачили його браття, що ?х батько полюбив його над ус?х брат?в його, — ? знена?вид?ли його, ? не могли говорити з ним спок?йно.
5 ? снився був Йо?сипов? сон, ? в?н розпов??в сво?м браттям, а вони ще зб?льшили нена?висть до нього.
6 ? сказав в?н до них: ?Послухайте но про той сон, що снився мен?.
7 А ото ми в'яжемо снопи серед поля, ? ось м?й сн?п зачав уставати, та й став. ? ось оточують ваш? снопи, — та й вклоняються снопов? мо?му“.
8 ? сказали йому його браття: ?Чи справд? ти будеш царювати над нами, чи теж справд? ти будеш панувати над нами?“ ? вони зб?льшили ненависть до нього через сни його та через слова його.
9 ? снився йому ще сон ?нший, ? в?н опов?в його братам сво?м, та й сказав: ?Оце снився мен? ще сон, — ? ось сонце та м?сяць та одинадцять з?р вклоняються мен?“.
10 ? в?н розпов?в це батьков? сво?му та браттям сво?м. ? докорив йому ба?тько його, та й промовив до нього: ?Що? то за сон, що снився тоб?? Чи справд? при?йдемо ми, я та мати твоя та брати тво?, щоб уклонитися тоб? до земл??“
11 ? заздрили йому брати його, а батько його запам'ята?в ц? слова.
12 ? п?шли брати його пасти отару свого батька в Сихем.
13 ? сказав ?зра??ль до Йо?сипа: ?Таж брати тво? пасуть у Сихем?! ?ди ж, ? я пошлю тебе до них!“ А той в?дказав йому: ?Ось я!“
14 ? сказав в?н до нього: ?П?ди но, побач стан брат?в тво?х ? стан отари, та й дай мен? в?дпов?дь“. ? в?н послав його з долини Хеврону, ? той прибув до Сихему.
15 ? знайшов його один чолов?к, — а в?н ось блука? по полю. ? запитав його той чолов?к, кажучи: ?Чого ти шука?ш?“
16 А той в?дказав: ?Я шукаю брат?в сво?х. Скажи ж мен?, де вони випасають?“
17 ? сказав той чолов?к: ?Вони п?шли зв?дси, бо я чув, як казали вони: Ход?мо до Дота?ну“. ? п?шов Йо?сип за сво?ми братами, ? знайшов ?х у Дота?н?.
18 А вони побачили його зда?лека, ? поки в?н набли?зився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.
19 ? сказали вони один о?дному: ?Ось ?де той сновидець![121]
20 А тепер давайте вбиймо його, ? вкиньмо його до одн??? з ям, та й скажемо: Дикий зв?р з'?в його! ? побачимо, що буде з його снами“.
21 ? почув це Руви?м, ? визволив його з руки ?хньо?, ? сказав: ?Не губ?мо душ? його!“
22 ? сказав до них Рувим: ?Не проливайте крови, — киньте його до ями т???, що в пустин?, а руки? не клад?ть на нього", щоб визволити його з ?хньо? руки, щоб вернути його до батька його.
23 ? сталося, коли прийшов Йо?сип до брат?в сво?х, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання кв?тчасте, що на ньому було.
24 ? взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, — не було в н?й води.
25 ? с?ли вони попо?сти хл?ба. ? звели вони оч? сво? та й побачили, — ось караван ?зма?л?т?в ?де з ??леаду, а верблюди ?хн? несуть пахощ?, ? бальзам, ? ладан, — ?де в?н спровадити це до ?гипту.
26 ? сказав Юда до сво?х брат?в: ?Яка ко?ристь, що вб'?мо нашого брата, ? зата?мо? його кров?
27 Давайте продамо його ?зма??льтянам, — ? рука наша нехай не буде на ньому, бо в?н брат нам, в?н наше т?ло“. ? послухалися брати його.
28 ? коли прохо?дили м?д?ян?ти, купц?, то витягли й п?дняли Йо?сипа з ями. ? продали Йосипа ?зма?льтянам за двадцять ср?бняк?в, а т? повели Йосипа до ?гипту.
29 А Рувим вернувся до ями, — аж нема Йосипа в ям?! ? роз?рвав в?н одежу свою...
30 ? вернувся в?н до брат?в сво?х, та й сказав: ?Нема? хло?пця! А я, —— куди я п?ду??“
31 А вони взяли Йо?сипове вбрання?, ? зар?зали козла, ? вмочили вбрання в кров.
32 ? послали вони кв?тчасте вбрання, ? принесли до свого батька, та й сказали: ?Оце ми знайшли. П?знай но, чи це вбрання — твого сина воно, чи н??“
33 А в?н п?знав його та й сказав: ?Вбрання мого сина... Дикий зв?р його з'?в... Справд? розшарпаний Йо?сип!“
34 ? роздер Як?в од?ж свою, ? зодягнув вере?тище на сте?гна сво?, ? багато дн?в справляв жалобу по синов? сво??му...
35 ? зачали вс? сини його та вс? дочки його пот?ша?ти його. Але в?н не м?г ут?шитися, та й сказав: ?У жало?б? з?йду я до сина мого до шеолу“.[122] ? плакав за ним його ба?тько.
36 А м?д?ян?ти продали Йо?сипа до ?гипту, до Пот?фара, царедворця фараонового, начальника царсько?? сторож?.
38Сталося того ча?су, ? в?д?йшов Юда в?д брат?в сво?х, ? розташувався аж до одного адуллам?тянина, а ймення йому Х?ра.
2 ? побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ?м'я йому Шуа, ? взяв ??, ? з нею з?йшовся.
3 ? заваг?тн?ла вона, ? породила сина, а в?н назвав ?м'я йому: Ер.
4 ? заваг?тн?ла вона ще, ? породила сина, ? назвала ?м'я йому: Она?н.
5 ? ще знову, ? породила сина, ? назвала ?м'я йому: Шела. А батько був у Кезив?, як вона породила його.
6 ? взяв Юда ж?нку для Ера, свого первор?дного, а ?м'я ?й: Тамара.[123]
7 ? був Ер, Юдин первор?дний, злий в очах Господа, — ? Господь його вбив.
8 ? сказав Юда до Онана: ?Ув?йди до ж?нки брата свого, ? одружися з нею, — ? встанови нас?ння для брата свого“.
9 А Онан знав, що не його буде нас?ння те. ? сталося, коли в?н сходився з ж?нкою брата свого, то марнував нас?ння на землю, аби не дати його сво?му братов?.
10 ? було зле в очах Господа те, що в?н чинив, ? вбив В?н також його.
11 ? сказав Юда до Тамари, нев?стки сво??: ?Сиди вдовою в дом? батька свого, аж поки не виросте Шела, син м?й“. Бо в?н був подумав: ?Аби не вмер також в?н, як брати його“. ? п?шла Тамара, та й ос?лася в дом? батька свого.
12 ? минуло багато дн?в, ? вмерла Шу?на дочка, Юдина ж?нка. А коли Юда був ут?шений, то п?шов до Т?мни, до стриж??в отари сво??, в?н ? Х?ра, товариш його адуллам?тянин.
13 А Тамар? розпов?ли, кажучи: ?Ось тесть тв?й ?де до Т?мни стригти отару свою“.
14 ? зняла вона з себе одежу вд??вства свого, ? покрилася покрива?лом, ? закрилася. ? с?ла вона при брам? Ена?м, що по дороз? до Т?мни. Бо знала вона, що вир?с Шела, а вона не в?ддана йому за ж?нку.
15 ? побачив ?? Юда, ? прийняв ?? за блудни?цю, бо закрила вона обличчя сво?.
16 ? в?н збочив до не? на дорогу й сказав: ?А ну но я вв?йду до тебе!“ Бо в?н не знав, що вона нев?стка його. А вона в?дказала: ?Що? даси мен?, коли при?йдеш до мене?“
17 А в?н в?дказав: ?Я пошлю козлятко з отари“. ? сказала вона: ?Якщо даси заста?ву, аж поки пришлеш“.
18 А в?н в?дказав: ?Яка та застава, що дам я тоб??“ Та сказала: ?Печатка твоя, ? шнурок тв?й, ? палиця твоя, що в руц? тво?й“. ? в?н дав ?й, ? з?йшовся з нею, а вона заваг?тн?ла в?д нього.
19 ? встала вона та й п?шла, ? зняла покрива?ло сво? з себе, ? зодягнула одежу вд?вства свого.
20 А Юда послав козлятко через при?ятеля свого адуллам?тянина, щоб узяти заставу з руки т??? ж?нки. Та в?н не знайшов ??.
21 ? запитав в?н людей ?? м?сця, говорячи: ?Де та блудни?ця, що була в Ена?м при дороз??“ Вони в?дказали: ?Не була тут блудни?ця“.
22 ? вернувся в?н до Юди й сказав: ?Не знайшов я ??, а також люди м?сця того говорили: Не була тут блудни?ця“.
23 ? сказав Юда: ?Нехай в?зьме соб? ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та ?? не знайшов ти“.
24 ? сталося так десь по трьох м?сяцях, ? розпов?джено Юд?, говорячи: ?Упала в блуд Тамара, твоя нев?стка, ? ось заваг?тн?ла вона через блуд“. А Юда сказав: ?Вивед?ть ??, — ? нехай буде спа?лена“.
25 Коли ?? вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: ?Я заваг?тн?ла в?д чолов?ка, що це належить йому“. ? сказала: ?П?знай но, чия то печатка, ? шнури, ? ця палиця?“
26 ? п?знав Юда й сказав: ?Вона стала справедлив?ша в?д мене, бо я не дав ?? Шел?, синов? сво?му“. ? вже б?льше не знав в?н ??.
27 ? сталося в час?, як родила вона, — а ось близнята в утроб? ??.
28 ? сталося, як родила вона, показалася рука одного; ? взяла баба-сповитуха, ? пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: ?Цей вийшов найперше“.
29 ? сталося, що в?н втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. ? сказала вона: ?На?що ти роздер для себе перепо?ну?“ ? назвала ?м'я йому Перец.[124]
30 А пот?м вийшов брат його, що на руц? його була нитка червона. ? вона назвала ?м'я йому: Зе?рах.[125]
39 А Йо?сип був в?дведений до ?гипту. ? купив його Пот?фа?р, царедворець фараон?в, начальник царсько?? сторож?, муж ?ги?птянин, з руки ?зма?льтян, що звели його туди.
2 ? був Госпо?дь з Йо?сипом, а в?н став чолов?ком, що мав щастя. ? пробува?в в?н у дом? свого пана ?ги?птянина.
3 ? побачив його пан, що Господь з ним, ? що в усьому, що в?н робить, Госпо?дь щастить у руц? його.
4 ? Йо?сип знайшов мил?сть в очах його, ? служив йому. А той призна?чив його над домом сво?м, ? все, що мав, в?ддав в його руку.
5 ? сталося, — в?дко?ли в?н призна?чив його в дом? сво?м, ? над ус?м, що в?н мав, то поблагословив Господь д?м ?гиптянина через Йосипа. ? було благослове?ння Господн? в усьому, що в?н мав, — у дом? й на пол?.
6 ? в?н позоставив усе, що мав, у руц? Йо?сипов?й. ? не знав в?н при ньому н?чого, окр?м хл?ба, що ?в. А Йо?сип був гарного стану та вродливого вигляду.
7 ? сталося по тих пригодах, ? звела? сво? оч? на Йосипа ж?нка пана його. ? сказала вона: ?Ляж зо мною!“
8 А в?н в?дмовився, ? сказав до ж?нки пана свого: ?Тож пан м?й не зна? при мен? н?чого у дом?, а все, що його, в?н дав у мою руку.
9 Нема б?льшого в ц?м дом? в?д мене, ? в?н не стримав в?д мене н?чого, х?бащо тебе, — бо ти ж?нка його. Як же я вчиню це велике зло, ? згр?шу перед Богом?“
10 ? сталося, що вона день-у-день говорила Йо?сипов?, а в?н не слухав ??, щоб лягти при н?й ? бути з нею.
11 ? сталося одного дня, ? прийшов в?н додому робити д?ло сво?, а там у дом? не було? н?кого з людей дому.
12 ? схопи?ла вона його за одежу його, кажучи: ?Лягай же зо мною!“ А в?н позоставив свою одежу в ?? руц?, та й ут?к, ? виб?г надв?р.
13 ? сталося, як побачила вона, що в?н позоставив свою одежу в ?? руц? та й ут?к надв?р,
14 то покликала людей свого дому, та й сказала ?м, говорячи: ?Див?ться, — в?н[126] припровадив нам якогось ?врея, щоб той забавлявся нами! В?н прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.
15 ? сталося, як почув в?н, що я п?дняла св?й голос ? закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й ут?к, ? виб?г надв?р.
16 ? я поклала його одежу при соб? аж до прихо?ду пана його до свого дому“.
17 ? вона переказала йому цими словами, говорячи: ?До мене прийшов був оцей раб ?врей, що ти його прив?в до нас, щоб забавлятися мною.
18 ? сталося, як п?дняла я св?й голос ? закричала, то в?н позоставив свою одежу при мен?, та й ут?к надв?р“.
19 ? сталося, як почув пан його слова сво?? ж?нки, що опов?дала йому, кажучи: ?Отак? то реч? вчинив мен? тв?й раб“, то запалився гн?в його.
20 ? взяв його Йо?сип?в пан, та й в?ддав його до дому в'язни?чного, до м?сця, де були ув'я?знен? царськ?? в'язн?. ? пробува?в в?н там у т?м дом? в'язничн?м.
21 А Господь був ?з Йосипом, ? прихилив до нього милосердя, та дав йому мил?сть в очах начальника в'язничного дому.
22 ? начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа вс?х в'язн?в, що були в дом? в'язничн?м, ? все, що? там робили, робив в?н.
23 Начальник в'язничного дому не бачив н?чого в руц? його, бо Бог був ?з ним, ? що? в?н робив, щастив йому Господь.
40 ? сталося по тих пригодах, чашник ?гипетського царя та пекар провинилися були панов? сво?му, царев? ?гипетському.
2 ? розгн?вався фараон на двох сво?х е?внух?в, — на начальника чашник?в ? на начальника пекар?в.
3 ? в?ддав ?х п?д варту до дому начальника царсько? сторож? до в'язничного дому, до м?сця, де Йосип був ув'я?знений.
4 А начальник царсько?? сторож? приставив Йосипа до них, ? в?н ?м услуговував. ? були вони деякий час п?д вартою.
5 ? снився ?м обом сон, кожному св?й сон, одн??? ноч?, кожному за зна?ченням його сна, чашников? й пекарев? царя ?гипетського, що були ув'язнен? у в'язничному дом?.
6 ? прибув до них Йосип уранц?, ? побачив ?х, а вони ось сумн?.
7 ? запитав в?н фараонових евнух?в, що були з ним п?д вартою в дом? пана його, говорячи: ?Чого ваш? обличчя сьогодн? сумн???“
8 А вони сказали йому: ?Снився нам сон, а в?дгадати його нема? кому“. ? сказав до них Йосип: ?Чи ж не в Бога в?дгадки? Розпов?джте но мен?“.
9 ? опов?в начальник чашник?в Йо?сипов? св?й сон, ? сказав йому: ?Бачив я в сн? сво?м, — ось виноградний кущ передо мною.
10 А в виноградному кущ? три виноградн? галу?зки, а в?н сам н?би розцв?в, пустив цв?т, ? дозр?ли грона його яг?д.
11 А в мо?й руц? фараонова чаша. ? взяв я т? ягоди, ? вичавив ?х до фараоново? чаш?, ? дав ту чашу в руку фараона“.
12 ? сказав йому Йо?сип: ?Оце в?дгадка його: три виноградн? галузки — це три дн?.
13 Ще за три дн? п?д?йме[127] фараон твою голову, ? верне тебе на тво? становище, ? ти даси? чашу фараона до руки його за першим звича??м, як був ти чашником його.
14 Коли ти згада?ш соб? про мене, як бу?де тоб? добре, — то вчиниш мил?сть мен?, коли згада?ш про мене перед фараоном, ? випровадиш мене з цього дому.
15 Бо я був справд? вкрадений ?з Краю ?врейського, а також тут я не вчинив н?чого, щоб мене вкинути до ц??? ями“.
16 ? побачив начальник пекар?в, що в?н добре в?дгадав, ? промовив до Йосипа: ?? я в сн? сво?м бачив, — ось три кош? пе?чива на голов? мо?й.
17 А в кош? гор??шньому — зо всякого пекарського виробу фараонове ?дження, а птах ?в його з коша з-над мо?? голови“.
18 ? в?дпов?в Йосип ? сказав: ?Оце в?дгадка його: три кош? — то три дн?.
19 Ще за три дн? п?д??йме фараон голову твою з тебе, ? пов?сить тебе на дерев?, — ? птах по?сть т?ло тво? з тебе.“
20 ? сталося третього дня, у день народження фараона, ? вчинив в?н гостину для вс?х сво?х раб?в. ? п?дняв[128] в?н голову начальника чашник?в ? голову начальника пекар?в серед сво?х раб?в.
21 ? вернув в?н начальника чашник?в на його м?сце, ? в?н подав чашу в руку фараонову.
22 А начальника пекар?в пов?сив, як в?дгадав був ?м Йо?сип.
23 Та начальник чашник?в не пам'ятав про Йосипа, та й забув за нього.
41 ? сталося по зак?нченн? двох л?т ча?су, ? сниться фараонов?, — ось в?н сто?ть над Р?чкою.[129]
2 ? ось виходять ?з Р?чки семеро кор?в гарного вигляду й ситого т?ла, — ? па?слися на луз?.
3 А ось виходять ?з Р?чки за ними семеро кор?в ?нших, бридк? виглядом ? худ? т?лом. ? вони стали при тих коровах на берез? Р?чки.
4 ? корови бридк?? виглядом ? худ? т?лом поз'?да?ли с?м кор?в гарних виглядом ? ситих. ? прокинувся фараон.
5 ? знову заснув в?н. ? снилося йому вдруге, — аж ось сходять на одн?м стебл? семеро колоск?в здорових та добрих.
6 А ось вироста? за ними семеро колоск?в тонких та спалених сх?дн?м в?тром.
7 ? проковтнули т? тонк?? колоски с?м колоск?в здорових та повних. ? прокинувся фараон, — а то був сон.
8 ? сталося рано, — ? занепоко??вся дух його. ? послав в?н, ? поскликав ус?х ворожбит?в ?гипту та вс?х мудрец?в його. ? фараон розпов?в ?м св?й сон, — та н?хто не м?г в?дгадати ?х фараонов?.
9 ? говорив начальник чашник?в з фараоном, кажучи: ?Я сьогодн? згадую гр?хи сво?.
10 Розгн?вався був фараон на раб?в сво?х, ? вм?стив мене п?д варту дому начальника царсько?? сторож?, мене й начальника пекар?в.
11 ? одн??? ноч? снився нам сон, мен? та йому, кожному снився сон за сво?м зна?ченням.
12 А там з нами був ?врейський юнак, раб начальника царсько? сторож?. ? ми розпов?ли? йому, а в?н в?дгадав нам наш? сни, кожному за сном його в?дгадав.
13 ? сталося, — як в?н в?дгадав нам, так ? трапилося: мене ти вернув на становище мо?, а того пов?сив“.
14 ? послав фараон, ? покликав Йо?сипа, — ? його сквапно вивели з в'язниц?. ? оголився, ? зм?нив одежу свою, — ? в?н прибув до фараона.
15 ? промовив фараон до Йосипа: ?Снився мен? сон, та нема, хто б в?дгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислуху?ш сон, щоб в?дгадати його“.
16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: ?Не я, — Бог дасть у в?дпов?дь мир фараонов?“.
17 ? сказав фараон до Йосипа: ?Бачив я в сн? сво?м — ось я стою на берез? Р?чки.
18 ? ось виходять ?з Р?чки семеро кор?в ситих т?лом ? гарних виглядом. ? вони па?слися на луз?.
19 А ось виходять за ними семеро кор?в ?нш?, б?дн? та дуже бридк? виглядом ? худ? т?лом. Таких бридки?х, як вони, я не бачив у всьому кра? ?гипетському.
20 ? корови худ? та бридк? поз'?да?ли с?м кор?в перших ситих.
21 ? вв?йшли вони до черева ?хнього, та не було знати, що вв?йшли вони до черева ?хнього, — ? вигляд ?х був лихий, як на початку. ? я прокинувся.
22 ? побачив я в сн? сво?м знов, аж ось сходять на одн?м стебл? семеро колоск?в повних та добрих.
23 А ось вироста? за ними семеро колоск?в худих, тонких, спалених сх?дн?м в?тром.
24 ? проковтнули т? тонк? колоски с?м колоск?в добрих. ? розпов?в я те ворожбитам, та не було, хто б мен? роз'яснив“.
25 ? сказав Йо?сип до фараона: ?Сон фараон?в — один в?н. Що? Бог робить, те В?н зв?стив фараонов?.
26 Семеро кор?в добрих — то с?м л?т, ? семеро колоск?в добрих — с?м л?т вони. А сон — один в?н.
27 А с?м кор?в худих ? бридки?х, що вийшли за ними, — с?м л?т вони, ? с?м колоск?в порожн?х ? спалених сх?дн?м в?тром — то бу?дуть с?м л?т голодних.
28 Оце та р?ч, що я сказав був фараонов?: Що? Бог робить, те В?н показав фараонов?.
29 Ось приходять с?м л?т, — великий достаток у вс?м кра? ?гипетськ?м.
30 А по них настануть с?м л?т голодних, — ? буде забутий увесь той достаток в ?гипетськ?й земл?, ? голод винищить край.
31 ? не буде видно того достатку в кра? через той голод, що настане по?т?м, бо в?н буде дуже тяжки?й.
32 А що сон повторився фараонов? дв?ч?, це значить, що справа ця постановлена в?д Бога, ? Бог незабаром викона? ??.
33 А тепер нехай фараон наздрить чолов?ка розумного й мудрого, ? нехай поставить його над ?гипетською землею.
34 Нехай учинить фараон, ? нехай призна?чить урядник?в над кра?м, ? нехай за с?м л?т достатку збира? п'ятину врожаю ?гипетсько? земл?.
35 ? нехай вони позбирають усю ?жу тих добрих рок?в, що приходять, ? нехай вони позбирають зб?жжя п?д руку фараонову, на ?жу по м?стах, ? нехай бережуть.
36 ? буде та ?жа на запа?с для краю на с?м л?т голодних, що настануть в ?гипетськ?й земл?, — ? край не буде знищений голодом“.
37 ? була ця р?ч добра в оча?х фараона та в очах ус?х його раб?в.
38 ? сказав фараон сво?м рабам: ?Чи зна?йдеться чолов?к, як оцей, що Дух Божий у н?м?“
39 ? сказав фараон Йосипов?: ?Що Бог в?дкрив тоб? це все, то нема? такого розумного й мудрого, як ти.
40 Ти бу?деш над домом мо?м, а сл?в тво?х уст буде слухатися ввесь наро?д м?й. Т?льки троном я буду вищий в?д тебе“.
41 ? сказав фараон Йо?сипов?: ?Дивись, — я поставив тебе над ус?м кра?м ?гипетським“.
42 ? зняв фараон персня свого з сво?? руки, та й дав його на руку Йо?сипову, ? зодягнув його в одежу в?ссо?нну, а на шию йому пов?сив золотого ланцюга.
43 ? зробив, що в?н ?здив його другим по?возом, ? кричали перед обличчям його: ?Кланяйтеся!“ ? поставив його над ус?м ?гипетським кра?м.
44 ? сказав фараон Йосипов?: ?Я фараон, а без тебе н?хто не п?д?йме сво?? руки та сво?? ноги в ус?м кра? ?гипетськ?м“.
45 ? назвав фараон ?м'я Йосипов?: Цофнат-Панеах,[130] ? дав йому за ж?нку Оснату, дочку Пот?-Фера, жерця Ону. ? Йосип п?днявся над ?гипетським кра?м.
46 А Йосип був в?ку тридцяти л?т, коли в?н став перед лицем фараона, царя ?гипетського. ? п?шов Йосип в?д лиця фараонового, ? перейшов через увесь ?гипетський край.
47 А земля в с?м л?т достатку родила на повн? жмен?.
48 ? з?брав в?н усю ?жу семи л?т, що була в ?гипетськ?м кра??, ? вм?стив ?жу по м?стах: ?жу поля м?ста, що навколо нього, вм?стив у ньо?му.
49 ? з?брав Йо?сип зб?жжя дуже багато, як мо?рський п?сок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
50 А Йосипов?, поки прийшов р?к голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Пот?-Фера, жерця Ону.
51 ? назвав Йо?сип ?м'я? первор?дному: Манас??я,[131] бо ?Бог зробив мен?, що я забув усе сво? терп?ння та ввесь д?м мого батька“.
52 А ймення другому назвав: ?фрем,[132] бо ?розмножив мене Бог у кра? недол? мо??“.
53 ? ск?нчи?лися с?м л?т достатку, що були в ?гипетськ?м кра?.
54 ? зачали наступати с?м л?т голодн?, як сказав був Йосип. ? був голод по вс?х краях, а в ус?м ?гипетськ?м кра? був хл?б.
55 Але виголодн?в увесь ?гипетський край, а наро?д став кричати до фараона про хл?б. ? сказав фараон усьому ?гиптов?: ??д?ть до Йосипа. Що? в?н вам скаже, те роб?ть“.
56 ? був той голод на вс?й поверхн? земл?. ? в?дчинив Йосип усе, що було? в них, ? продавав поживу ?гиптов?. А голод зм?цнявся в ?гипетськ?м кра?.
57 ? прибували зо вс??? земл? до Йосипа купити поживи, бо голод зм?цнявся по вс?й земл?.
42 А Як?в побачив, що в ?гипт? ? хл?б. ? сказав Як?в до син?в сво?х: ?Пощо ви спогляда?те один на о?дного?“
2 ? сказав в?н: ?Ось чув я, що в ?гипт? ? хл?б; з?йд?ть туди, ? куп?ть нам хл?ба ?зв?дти, — ? будемо жити, ? не помремо“.
3 ? з?йшли десятеро Йосипових брат?в купити зб?жжя з ?гипту.
4 А Вен?ями?на, Йо?сипового брата, Як?в не послав ?з братами його, бо сказав: ?Щоб не сп?ткало його яке нещастя!“
5 ? прибули ?зра??лев? сини купити хл?ба разом з ?ншими, що прихо?дили, бо був голод у Кра? ханаанськ?м.
6 А Йосип — в?н володар над тим кра?м, в?н продавав хл?б усьому народов? т??? земл?. ? прибули? Йо?сипов? брати, та й уклонилися йому обличчям до земл?.
7 ? побачив Йо?сип брат?в сво?х, ? п?знав ?х, та не дав п?знати себе. ? говорив ?з ними суворо, ? промовив до них: ?Зв?дк?ля прибули? ви?“ А вони в?дказали: ?З ханаанського Кра?ю купити ?ж?“.
8 ? п?знав Йосип брат?в сво?х, а вони не вп?знали його.
9 ? згадав Йосип сни, що про них йому снились були?. ? сказав в?н до них: ?Ви шпигуни?! Ви? прибули? п?дглянути слаб? м?сця ц??? земл?“.
11 А вони в?дказали йому: ?Н?, пане м?й, а раби тво? прибули? купити ?ж?.
11 Ми вс? — сини одного чолов?ка, ми правдив?. Раби тво? не були? шпигунами!“
12 В?н же промовив до них: ?Н?, — бо ви прийшли п?дглянути слаб? м?сця ц??? земл?!“
13 А вони в?дказали: ?Дванадцятеро тво?х раб?в — брати ми, сини одного чолов?ка в ханаанському Кра?. А наймолодший тепер ?з батьком нашим, а одного нема“.
14 ? промовив ?м Йо?сип: ?Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.
15 Оцим ви будете ви?пробуван?: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете зв?дси, якщо не при?йде сюди наймолодший ваш брат!
16 Пошл?ть з-пом?ж себе одно?го, ? нехай в??зьме вашого брата, а ви бу?дете ув'язнен?. ? слова ваш? будуть п?ддан? проб?, чи правда з вами; а коли н?, — клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!“
17 ? в?н забрав ?х п?д варту на три дн?.
18 А третього дня Йо?сип промовив до них: ?Зроб?ть це — ? жив?ть. Я Бога боюся,
19 якщо ви правдив?. Один брат ваш буде ув'язнений в дом? вашо? варти, а ви йд?ть, принес?ть хл?ба для заспоко?ння голоду ваших дом?в.
20 А свого наймолодшого брата привед?ть до мене, — ? бу?дуть потверджен? ваш? слова, а ви не повмира?те“. ? вони зробили так.
21 ? говорили вони один о?дному: ?Справд?, винн? ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душ? його, коли в?н благав нас, а ми не послухали. Тому то прийшло це нещастя на нас!“
22 ? в?дпов?в ?м Руви?м, говорячи: ?Чи не говорив я вам, кажучи: Не гр?ш?ть проти хло?пця, та ви не послухали. А оце й кров його жада?ться“
23 А вони не знали, що Йо?сип ?х розум??, бо був пом?ж ними перекладач.
24 А в?н в?двернувся в?д них та й заплакав... ? вернувся до них, ? говорив ?з ними. ? взяв в?д них Симео?на, та й зв'язав його на ?хн?х очах.
25 А Йосип наказав, щоб напо?внили ?хн? м?шки зб?жжям, а ср?бло ?хн? вернули кожному до його м?шка, ? дали ?м поживи на дорогу. ? ?м зроблено так.
26 ? поне?сли вони хл?б св?й на ослах сво?х, ? п?шли зв?дти.
27 ? в?дкрив один м?шка свого, щоб ослов? сво?му дати паш? на н?чл?гу, та й побачив ср?бло сво?, — а воно ось в отвор? м?шка його!
28 ? сказав в?н братам сво?м: ?Повернене ср?бло мо?, — ? ось воно в м?шку мо?м!“ ? завмерло ?м серце, ? вони затремт?ли, говорячи один до о?дного: ?Що? це Бог нам зробив?“
29 ? прибули вони до Якова, батька свого, до Кра?ю ханаанського, ? розпов?ли? йому все, що? ?х сп?ткало було, говорячи:
30 ?Той муж, пан того краю, говорив ?з нами суворо, ? прийняв був нас як шпигун?в того краю.
31 А ми сказали йому: ?Ми правдив?, — не були ми шпигунами!
32 Ми дванадцятеро брат?в, сини нашого ба?тька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Кра?“.
33 ? сказав до нас муж той, пан того кра?ю: ?З того п?зна?ю, що правдив? ви, — зоста?вте зо мною одно?го вашого брата, а на голод дом?в ваших в?зьм?ть хл?б та й ?д?ть.
34 ? привед?ть до мене брата вашого найменшого, ? бу?ду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдив?. Тод? в?ддам вам вашого брата, ? ви можете перехо?дити цей край для куп?вл?.“
35 ? сталося, — вони випоро?жнювали м?шки сво?, а ось у кожного вузлик ср?бла його в його м?шку! ? побачили вузлики ср?бла свого, вони та ?х батько, — ? полякались.
36 ? сказав до них Як?в, ?х батько: ?Ви позбавили мене д?тей, — Йосипа нема, ? Симеона нема, а тепер Вен?ямина заберете? Усе те на мене!“
37 ? промовив Руви?м до батька свого, кажучи: ?Двох син?в мо?х уб'?ш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе“.
38 А той в?дказав: ?Не з??йде з вами м?й син, бо брат його вмер, а в?н сам позостався... А трапиться йому нещастя в дороз?, якою п?дете, то в смутку зведете мою сивину до шео?лу!“
43 А голод став тяжки?й у т?м кра?.
2 ? сталося, як вони ск?нчи?ли ?сти хл?б, що привезли були з ?гипту, то сказав до них ба?тько ?х: ?Верн?ться, куп?ть нам трохи ?ж?!“
3 ? сказав йому Юда, говорячи: ?Р?шуче осв?дчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!“
4 Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми з??йдемо, ? купимо тоб? ?ж?.
5 А коли не пошлеш, не з??йдемо, бо муж той сказав нам: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами“.
6 ? промовив ?зра??ль: ?На?що зло ви вчинили мен?, що сказали тому мужев?, що ще ма?те брата?“
7 А вони в?дказали: ?Розпитуючи, випитував той муж про нас та про м?сце нашого народження, говорячи: Чи батько ваш ?ще живий? Чи ? в вас брат? ? ми розпов?ли йому в?дпов?дно до цих сл?в. Чи могли ми знати, що скаже: Привед?ть вашого брата?“
8 ? сказав Юда до ?зра?ля, батька свого: ?Пошли ж цього юнака зо мною, ? встаньмо, та й ход?м, ? бу?демо жити, ? не повмира?мо ? ми, ? ти, ? наш? д?ти.
9 Я поручуся за нього, — з мо?? руки бу?деш його ти жадати! Коли я не приведу його до тебе, ? не поставлю перед лицем тво?м, то буду винним перед тобою по вс? дн?!
10 А коли б ми були не в?дтягалися, то тепер уже б вернулися були? два рази“.
11 ? сказав ?м ?зра??ль, ?х батько: ?Коли так, то зроб?ть ви оце. В?зьм?ть ?з плод?в цього Краю, ? в?днес?ть дарунка мужев? тому: трохи бальзаму, ? трохи меду, пахощ?в, ? ладану, дактил?в, ? мигдал?в.
12 А ср?бла в?зьм?ть удво? в руку свою. А ср?бло, повернене в отв?р ваших м?шк?в, верн?ть сво?ю рукою, — може то помилка.
13 А брата вашого забер?ть, — ? встаньте, ?д?ть до того мужа.
14 А Бог Всемогутн?й нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, ? нехай в?н в?дпустить вам другого вашого брата й Вен?ями?на. А я, — певно стратив сина свого?!“
15 ? взяли т? люди того дарунка, ? взяли вдво? ср?бла в руку свою, ? Вен?ямина, ? встали, та й з?йшли до ?гипту. ? стали вони перед лицем Йосиповим.
16 ? побачив Йосип Вен?ямина з ними, ? сказав до того, що був над його домом: ?Упровадь цих людей до дому, ? нехай зар?жуть худобину, ? приготуй, бо зо мною бу?дуть ?сти ц? люди оп?вдн?“.
17 ? той чолов?к зробив, як Йосип сказав був. ? впровадив той чолов?к тих людей до Йо?сипового дому.
18 ? полякалися т? люди, що були впроваджен? до Йо?сипового дому. ? сказали вони: ?Через ср?бло, повернене напочатку в наших м?шках, ми впроваджен?, щоб причепитись до нас, ? напасти на нас, ? забрати за раб?в нас та наш? осли“.
19 ? приступили вони до чолов?ка, що над домом Йо?сиповим, та й говорили до нього при вход? в д?м.
20 ? сказали вони: ?Послухай, о пане м?й, ми з?йшли були напочатку купити ?ж?.
21 ? сталося, коли ми прийшли на н?чл?г, ? в?дкрили м?шки сво?, — а ось ср?бло кожного в отвор? м?шка його, наше ср?бло за вагою його! ? ми верта?мо його нашою рукою!
22 А на куп?влю ?ж? ми знесли нашою рукою ?нше ср?бло. Ми не зна?мо, хто поклав був наше ср?бло до наших м?шк?в“.
23 А той в?дказав: ?Мир вам! Не б?йтеся! Бог ваш ? Бог вашого батька дав вам скарб до ваших м?шк?в. Ср?бло ваше прийшло до мене“. ? вив?в до них Симеона.
24 ? впровадив той чолов?к тих людей до Йо?сипового дому, ? дав води, а вони вмили ноги сво?, ? дав паш? ?хн?м ослам.
25 ? вони пригото?вили дарунки до приходу Йосипа оп??вдн?, бо почули, що там вони ?стимуть хл?б.[133]
26 ? вв?йшов Йо?сип до дому, а вони прине?сли йому до дому дарунка, що в ?хн?й руц?. ? вони поклонилися йому до земл?.
27 А в?н запитав ?х про мир[134] ? сказав: ?Чи гара?зд вашому батьков? старому, про якого ви розпов?дали? Чи в?н ще живий?“
28 А вони в?дказали: ?Гаразд рабов? тво?му, батьков? нашому. Ще в?н живий“. ? вони схилилися, ? вклонилися до земл?.
29 ? зв?в в?н оч? сво?, та й побачив Вен?ямина, свого брата, сина матер? сво??, ? промовив: ?Чи то ваш наймолодший брат, що ви мен? розпов?дали?“ ? сказав: ?Нехай Бог буде милости?вий до тебе, м?й сину!“
30 ? Йо?сип посп?шив, бо порушилася його любов до брата його, ? хот?в в?н заплакати. ? вв?йшов в?н до ?ншо? к?мнати, ? заплакав там...
31 ? вмив в?н лице сво?, ? вийшов, ? стримався, та й сказав: ?Поклад?ть хл?ба!“
32 ? поклали йому окремо, а ?м окремо, й ?гиптянам, що ?ли з ним, окремо, бо ?гиптяни не можуть ?сти хл?б з ?вреями, бо це огида для ?гипту.
33 ? вони пос?дали перед ним, — первор?дний за первор?дством сво?м, а молодший за молод?стю сво?ю. ? здивувалися ц? люди один перед о?дним.
34 ? в?н посилав дари страви в?д себе до них. А дар Вен?ямин?в був б?льший в?д дару вс?х ?х уп'ятеро. ? пили вони, ? повпива?лися з ним.
44 ? наказав в?н тому, що над домом його, говорячи: ?Понаповнюй м?шки цих людей ?жею, ск?льки зможуть вони нести. ? поклади ср?бло кожного до отвору м?шка його.
2 А чашу мою, чашу ср?бну, поклади до отвору м?шка наймолодшого, та ср?бло за хл?б його“. ? зробив той за словом Йо?сиповим, яке в?н сказав був.
3 Розвиднилось рано вра?нц?, ? люди ц? були? в?дпущен?, вони та ?хн? осли.
4 Вони вийшли з м?ста, ще не в?ддалилися, а Йо?сип сказав до того, що над домом його: ?Устань, поб?жи за тими людьми, ? дожени ?х, та й скажи ?м: ?На?що ви заплатили злом за добро?
5 Х?ба це не та чаша, що з не? п'? пан м?й, ? в?н, ворожачи, ворожить нею? ? зле ви зробили, що вчинили таке“.
6 ? той ?х догнав, ? сказав ?м т? слова.
7 А вони в?дказали йому: ?Нащо пан м?й говорить отак? то слова? Далеке рабам тво?м, щоб зробити таку р?ч.
8 Таж ср?бло?, що знайшли ми в отворах наших м?шк?в, ми вернули тоб? з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана твого ср?бло чи золото?
9 У кого ?з раб?в тво?х вона, чаша, буде знайдена, то помре в?н, а також ми станемо рабами мо?му панов?“.
10 А той в?дказав: ?Тож тепер, як ви сказали, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той стане мен? за раба, а ви будете чист?“.
11 ? посп?шно поспускали вони кожен свого м?шка на землю. ? порозв'язували кожен м?шка свого.
12 ? став в?н шукати. Розпочав в?д найстаршого, а ск?нчив наймолодшим. ? знайдена чаша в м?шку Вен?яминов?м!
13 ? пороздирали вони свою од?ж! ? кожен нав'ючив осла свого, ? вернулись до м?ста.
14 ? вв?йшли Юда й брати його до дому Йосипа, — а в?н ще був там. ? попа?дали вони перед лицем його на землю.
15 ? сказав до них Йо?сип: ?Що? це за вчинок, що ви зробили? Х?ба ви не знали, що справд? в?дгада? такий муж, як я?“
16 А Юда промовив: ?Що? ми скажемо панов? мо?му? Що? будемо говорити? Чим виправда?мось? Бог знайшов провину тво?х раб?в! Ось ми раби панов? мо?му, ? ми, ? той, що в руц? його була знайдена чаша“.
17 А Йо?сип в?дказав: ?Дале?ке мен?, щоб зробити оце. Чолов?к, що в руц? його була знайдена чаша, — в?н буде мен? за раба! А ви йд?ть ?з миром до вашого батька“.
18 ? приступив до нього Юда та й промовив: ?О м?й пане, нехай скаже раб тв?й слово до ушей пана свого, ? нехай не пала? гн?в тв?й на раба твого, бо ти такий, як фараон.
19 Пан м?й запитав був раб?в сво?х, говорячи: ?Чи ? в вас батько або брат?“
20 ? сказали ми до пана мого: ?? в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. ? позостався в?н сам у сво?? матер?, а батько його любить.
21 А ти був сказав сво?м рабам: ?Звед?ть до мене його, ? нехай я кину сво??м оком на нього“.
22 ? сказали ми до пана мого: ?Не може той хлопець покинути батька свого. А покине в?н батька свого, то помре той“.
23 А ти сказав сво?м рабам: ?Коли не з?йде з вами наймолодший ваш брат, не побачите б?льше лиця мого“.
24 ? сталося, коли ми з?йшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розпов?ли йому слова мого пана.
25 А батько наш сказав: ?Верн?ться, куп?ть нам трохи ?ж?“.
26 А ми в?дказали: ?Не можемо з?йти. Коли найменший наш брат буде з нами, то з?йдемо ми, бо не можемо бачити лиця того мужа, якщо брат наш наймолодший не буде з нами“.
27 ? сказав до нас раб тв?й, наш батько: ?Ви зна?те, що двох була? породила мен? ж?нка моя.
28 Та п?шов в?д мене один, ? я сказав: справд?, д?йсно розшарпаний в?н. ? я не бачив його аж дотепе?р.
29 А заберете ви також цього в?д мене, ? сп?тка? його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу“.
30 А тепер, коли я прийду? до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, — а душа його зв'язана з душею т??ю, —
31 То станеться, коли в?н побачить, що юнака нема, то помре. ? зведуть тво? раби сивину раба твого, нашого батька, у смутку до шеолу.
32 Бо раб тв?й поручився за юнака батьков? сво?му, кажучи: Коли я не приведу? його до тебе, то згр?шу перед батьком сво??м на вс? дн?!
33 А тепер нехай же сяде тв?й раб зам?сть того юнака за раба панов? мо?му. А юнак нехай ?де з сво?ми братами!
34 Бо як я прийду? до батька свого, а юнака зо мною нема? Щоб не побачити мен? того нещастя, що сп?тка? мого батька“.
45 ? не м?г Йосип здержатися при вс?х, що стояли б?ля нього, та й закричав: ?Вивед?ть ус?х людей в?д мене!“ ? не було з ним н?ко?го, коли Йо?сип в?дкрився браттям сво?м.
2 ? в?н го?лосно запла?кав, ? почули ?гиптяни, ? почув д?м фараон?в.
3 ? Йо?сип промовив до братт?в сво?х: ?Я Йо?сип... Чи живий ще м?й батько?“ ? не могли його браття йому в?дпов?сти, бо вони налякались його.
4 А Йосип промовив до брат?в сво?х: ?П?д?йд?ть же до мене!“ ? вони п?д?йшли, а в?н проказав: ?Я Йо?сип, ваш брат, якого ви продали? були до ?гипту.
5 А тепер не сумуйте, ? нехай не буде жа?лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи?влення.
6 Бо ось два роки голод на земл?, ? ще буде п'ять л?т, що не буде орки та жнив.
7 ? послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на земл?, ? щоб утримати для вас при житт? велике число спасених.
8 ? виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. ? В?н зробив мене батьком фараоновим ? паном усього дому його, ? володарем усього краю ?гипетського.
9 Посп?ш?ть, ? йд?ть до батька мого, та й скаж?ть йому: Отак сказав син тв?й Йо?сип: Бог зробив мене володарем усього ?гипту. З?йди ж до мене, не гайся.
10 ? осядь у земл? ?ошен, ? будеш близьки?й до мене ти, ? сини тво?, ? сини син?в тво?х, ? др?бна та велика худоба твоя, ? все, що тво?.
11 ? прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять рок?в, щоб не зб?дн?в ти, ? д?м тв?й, ? все, що тво?.
12 ? ось оч? ваш? й оч? брата мого Вен?ямина бачать, що це мо? уста говорять до вас.
13 ? опов?сте? батьков? мо?му про всю славу мою в ?гипт?, та про все, що? ви бачили. ? посп?ш?ть, ? привед?ть вашого батька сюди“.
14 ? впав в?н на шию Вен?ямину, братов? сво?му, та й заплакав, ? Вен?ями?н плакав на ши? його...
15 ? ц?лував в?н ус?х брат?в сво?х, ? плакав над ними... А пото?му говорили брати його з ним.
16 ? розголо?шено в дом? фараонов?м чу?тку, говорячи: ?Прийшли Йосипов? брати!“ ? було це добре в очах фараонових та в очах його раб?в.
17 ? промовив фараон до Йосипа: ?Скажи сво?м братам: Зроб?ть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ?д?ть, прибудьте до Краю ханаанського.
18 ? забер?ть вашого батька й доми ваш?, та й прийд?ть до мене, а я дам вам до?бра ?гипетського краю. ? споживайте сит?сть земл?.
19 А ти одержав наказа сказа?ти: Зроб?ть це: В?зьм?ть соб? з ?гипетського краю вози? для ваших д?тей та для ваших ж?нок, ? привез?ть свого батька й прибудьте.
20 А око ваше нехай не жалу? ваших речей, бо добро всього ?гипетського краю — ваше воно“.
21 ? зробили так ?зра??лев? сини. А Йо?сип дав ?м вози на приказ фараон?в, ? дав ?м поживи на дорогу.
22 ? дав ус?м ?м кожному перем?ни одеж?, а Вен?яминов? дав три сотн? ср?бла та п'ять перем?н одеж?.
23 А ба?тьков? сво?му послав в?н оце: десять осл?в, нав'ючених з добра ?гипту, ? десять ослиць, нав'ючених зб?жжям, ? хл?б, ? поживу для батька його на дорогу.
24 ? в?дпустив в?н сво?х брат?в, ? вони п?шли. ? сказав в?н до них: ?Не свар?ться в дороз?!“
25 ? вийшли вони з ?гипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.
26 ? розпов?ли йому, кажучи: ?Ще Йо?сип живий“, ? що в?н пану? над ус?м ?гипетським кра?м. ? зомл?ло серце його, бо в?н не пов?рив був ?м...
27 ? переказували йому вс? слова Йосипов?, що? говорив в?н до них. ? як побачив в?н вози?, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, ?хнього батька.
28 ? промовив ?зра??ль: ?До?сить! Ще живий Йосип, м?й син! П?ду ж та побачу його, поки помру!“
46 ? вирушив ?зра?ль, ? все, що його, ? прибув до Веер-Шеви, ? прин?с жертви Богов? батька свого ?сака.
2 ? промовив Бог до ?зра?ля в н?чному вид?нн?, ? сказав: ?Якове, Якове!“ А той в?дказав: ?Ось я!“
3 ? сказав В?н: ?Я Той Бог, — Бог батька твого. Не б?йся з?йти до ?гипту, бо Я вчиню тебе там великим народом.
4 Я з?йду? з тобою до ?гипту, ? Я також, виводячи, виведу тебе, а Йосип закри?? рукою сво??ю оч? тво?“.
5 ? встав Як?в з Беер-Шеви. ? пове?зли ?зра?лев? сини свого батька Якова, ? д?тей сво?х, ? ж?нок сво?х возами, що послав фараон, щоб привезти його.
6 ? взяли? вони стада? сво?, ? ма?ток св?й, що набули? в земл? ханаанськ?й, ? прибули? до ?гипту Як?в та ввесь р?д його з ним.
7 В?н прив?в ?з собою до ?гипту син?в сво?х, ? син?в сво?х син?в з собою, дочок сво?х, ? дочок син?в сво?х, ? ввесь р?д св?й.
8 А оце ймення син?в ?зра?левих, що прибули до ?гипту: Як?в та сини його: первор?дний Яков?в Руви?м.
9 ? сини Рувимов?: Ханох, ? Паллу, ? Хецрон, ? Карм?.
10 ? сини Симеонов?: ?му?л, ? Ям?н, ? Огад, ? Ях?н, ? Цохар, ? Саул, син ханаанеянки.
10 ? сини Лев??в?: ?ершон, Кегат ? Мерар?.
10 ? сини Юдин?: Ер, ? Онан, ? Шела, ? Перец, ? Зерах. ? вмер Ер ? Онан у ханаанськ?й земл?. А сини Перецев? були: Хецрон ? Хамул.
13 ? сини ?ссаха?ров?: Тола, ? Цувва, ? Йов, ? Шимрон.
14 ? сини Завуло?нов?: Серед, ? Елон, ? Яхле?л.
15 Оце сини Л??н?, що вродила вона Якову в Падан? арамейськ?м, та дочку його Д?ну. Ус?х душ син?в його й дочок його тридцять три.
16 ? сини ?адов?: Ц?фйон, ? Ха???, Шун?, ? Ецбон, Ер?, ? Арод?, ? Ар'?л?.
17 ? сини Аси?ров?: ?мна, ? ?шва, ? ?шв?, ? Вер?я, ? С?рах, сестра ?х. ? сини Вер??: Хевер ? Малк??л.
18 Оце сини З?лпи, що Лаван був дав ?? сво?й дочц? Л??, а вона вродила ?х Якову, ш?снадцять душ.
19 Сини Рах?л?, ж?нки Якова: Йо?сип ? Вен?ями?н.
20 ? вродилися Йосипов? в ?гипетськ?м кра? Манас??я та ?фре?м, що ?х уродила йому Оснат, дочка Пот?-Фера, жерця Ону.
21 ? сини Вен?яминов?: Бела, ? Бехер, ? Ашбел, ?ера, ? Нааман, Ех?, ? Рош, Мупп?м, ? Хупп?м, ? Ард.
22 Оце сини Рах?лин?, що вродилися Якову, ус?х душ чотирнадцять.
23 ? сини Данов?: Хуш?м.
24 ? сини Нефтали?мов?: Яхсе?л, ? ?ун?, ? ?цер, ? Ш?ллем.
25 Оце сини Б?лги, що ?? Лаван дав був сво?й дочц? Рах?л?. ? вона породила ?х Якову, ус?х душ с?м.
26 Ус?х душ, що прийшли з Яковом в ?гипет, що походять ?з сте?гон його, окр?м ж?нок син?в Якова, ус?х душ ш?стдесят ? ш?сть.
27 А сини Йосипа, що народилися йому в ?гипт?, дв? душ?. Ус?х душ дому Якова, що прийшли були до ?гипту, с?мдесят.
28 ? послав в?н перед собою Юду до Йосипа, щоб показував перед ним доро?гу до ?ошену. ? прибули? вони до краю ?ошен.
29 ? запр?г Йосип свою колесницю, ? вирушив назустр?ч батьков? сво??му ?зра?лев? до ?ошену. ? в?н показався йому, ? впав йому на шию, та й плакав довго на ши? його.
30 ? промовив ?зра?ль до Йосипа: ?Нехай тепер помру я, побачивши обли?ччя тво?, що ти ще живий!“
31 А Йосип промовив до сво?х брат?в ? до дому батька свого: ?П?ду? й розкажу? фараонов?, та й пов?м йому: Брати мо? й д?м батька мого, що були в Кра?? ханаанськ?м, прибули до мене.
32 А люди ц? — пастухи отари, бо були скотар?. ? вони припровадили др?бну та велику худобу свою, ? все, що ?хн? було?.
33 ? станеться, коли покличе вас фараон ? скаже: Яке ваше зайняття?
34 то ви в?дкажете: ?Скотарями були тво? раби в?д молодости сво?? аж дотепе?р, ? ми, ? батьки наш?“, щоб ви ос?ли в кра?н? ?ошен, бо для ?гипту кожен пастух отари — огида“.
47 ? прийшов Йосип, ? розпов?в фараонов? та й сказав: ?М?й батько, ? брати мо?, ? ?хн? отари, ? худоба ?х, ? все ?хн? прибули? з ханаанського Кра?ю. ? ось вони в кра?н? ?ошен“.
2 ? взяв в?н ?з сво?х брат?в п'ятеро чолов?ка, та й поставив ?х перед лицем фараоновим.
3 ? сказав фараон до брат?в його: ?Яке ваше зайняття?“ А вони в?дказали фараонов?: ?Пастухи отари раби тво?, — ? ми, ? наш? батьки“.
4 ? сказали вони фараонов?: ?Ми прибули?, щоб ме?шкати в кра?? ц?м, нема бо паш? для отари, що ? в раб?в тво?х, бо в ханаанському Кра? тяжки?й голод. А тепер нехай же осядуть раби тво? в кра?н? ?ошен“.
5 ? промовив фараон до Йосипа, говорячи: ?Батько тв?й та брати тво? прибули? до тебе.
6 ?гипетьський край — в?н перед лицем тво?м. У найл?пш?м м?сц? цього краю осади батька свого та брат?в сво?х, — нехай осядуть у кра?н? ?ошен. А коли зна?ш, ? м?ж ними ? здатн? люди, то зроби ?х зверхниками мо?? череди“.
7 ? прив?в Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. ? Як?в поблагословив фараона.
8 ? промовив фараон до Якова: ?Ск?льки дн?в ча?су життя твого?“
9 А Як?в сказав до фараона: ?Дн?в ча?су мандр?вки мо?? — сто й тридцять л?т. Коротк? та лих? були дн? ча?су життя мого, ? не досягли вони дн?в ча?су життя батьк?в мо?х у днях ча?су мандр?вки ?хньо?“.
10 ? Як?в поблагословив фараона, та й вийшов в?д обличчя фараонового.
11 ? осадив Йо?сип батька свого та брат?в сво?х, ? дав ?м волод?ння в ?гипетськ?й кра?н?, у найкращ?м м?сц? ц??? земл? — у кра?н? Рамесес, як наказав був фараон.
12 ? постачав Йосип хл?б для батька свого й брат?в сво?х, та для всього дому свого батька в?дпов?дно до числа д?тей.
13 А хл?ба не було в ус?м т?м кра?, бо голод став дуже тяжки?й. ? ви?снажився ?гипетський край та Край ханаанський через той голод.
14 ? з?брав Йосип усе ср?бло, що знаходилося в ?гипетськ?м кра? та в Кра? ханаанськ?м, за поживу, що вони купували. ? Йосип вн?с те ср?бло до фараонового дому.
15 ? вичерпалося ср?бло в кра? ?гипетськ?м та в Кра? ханаанськ?м. ? прибув увесь ?гипет до Йосипа, говорячи: ?Дай же нам хл?ба! Нащо нам умирати перед тобою, тому? що вичерпалося ср?бло?“
16 А Йосип сказав: ?Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося ср?бло“.
17 ? вони припровадили худобу свою до Йосипа. ? дав ?м Йо?сип хл?ба за кон?, ? за отари, ? за череди худоби, ? за осли. ? в?н того року постачав ?м хл?б за всю ?хню худобу.
18 ? ск?нчи?вся той р?к, ? вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: ?Не скажемо неправди перед паном сво?м, — що вичерпалося ср?бло, а че?реди здобутку в нашого пана. Н?чого не зосталося перед нашим паном, — х?бащо наше т?ло та наша земля!
19 На?що ми ма?мо вмирати на очах тво?х, ? ми, ? наша земля? Купи нас та нашу землю за хл?б, ? бу?демо ми та наша земля рабами фараонов?. А ти дай нас?ння, — ? будемо жити, ? не помремо?, а земля не опуст??“.
20 ? Йосип купив усю землю ?гипетську для фараона, бо ?гиптяни спро?дували кожен поле сво?, посилився бо був голод м?ж ними. ? стала земля фараоновою.
21 А народ — в?н перепроваджував його до м?ст в?д к?нця границ? ?гипту й аж до к?нця ??.
22 Т?льки земл? жерц?в не купив в?н, бо для жерц?в була устава жити на прибутки в?д фараона. ? вони ?ли св?й пай, що давав ?м фараон, тому не продали? сво?? земл?.
23 ? сказав Йосип до наро?ду: ?Оце купив я сьогодн? для фараона вас ? землю вашу. Ось вам нас?ння, — ? зас?йте землю.
24 А настануть жнива?, то дасте п'яту частину фараонов?, а чотири частин? бу?дуть вам на нас?ння для поля й на ?жу вам та тим, хто в домах ваших, та на ?жу для ваших д?тей“.
25 А вони в?дказали: ?Ти нас уде?ржав при житт?. Нехай же зна?йдемо мил?сть в очах свого пана, — ? станемо рабами фараонов?“.
26 А Йо?сип поклав це за постанову на ?гипетську землю аж до сьогодн?шнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама т?льки земля жерц?в не стала фараоновою.
27 ? ос?в ?зра?ль в ?гипетськ?м кра? в кра?н? ?ошен, ? набули в н?м волод?ння. ? вони розродилися й сильно розмно?жилися.
28 ? жив Як?в в ?гипетськ?м кра? с?мнадцять л?т. ? були? дн? Якова, л?та життя його, сто л?т ? сорок ? с?м л?т.
29 ? набли?зилися дн? ?зра?ля до смерти. ? кликнув в?н до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: ?Коли знайшов я мил?сть в очах тво?х, поклади руку свою п?д стегно? мо?, ? вчини зо мною мил?сть та правду: Не поховай мене в ?гипт?!
30 ? ляжу я з батьками сво?ми, — ? ти винесеш мене з ?гипту, ? похова?ш мене в ?хньому гроб?“. А той в?дказав: ?Я вчиню за словом тво?м“.
31 А Як?в сказав: ?Присягни ж мен?!“ ? в?н присягнув йому. ? вклонився ?зра?ль на зголов'я постел?.
48 ? сталося по тих випадках, ? сказано було Йосипов?: ?Ось батько тв?й хвор???“. ? в?н узяв ?з собою обох сво?х син?в, Манас??ю та ?фре?ма.
2 ? промовив в?н до Якова й сказав: ?Ось до тебе прийшов тв?й син Йосип!“ ? зм?цнився ?зра?ль, та й с?в на постел?.
3 ? сказав Як?в до Йосипа: ?Бог Всемогутн?й явився був мен? в Луз? в земл? ханаанськ?й, ? поблагословив мене.
4 ? сказав В?н до мене: ?Ось Я розплоджу? тебе й розмно?жу тебе, ? вчиню тебе громадою народ?в. А цю землю Я дам наща?дкам тво??м по тоб? волод?нням нав?ки“.
5 А тепер два сини тво?, уроджен? тоб? в ?гипетськ?м кра? до прибуття мого до тебе до ?гипту, — вони мо?! ?фрем ? Манас?я, як Руви?м ? Симео?н, бу?дуть мо?.
6 А нащадки тво?, що породиш по них, — вони будуть тво?. Вони будуть зватися на ймення сво?х брат?в у насл?дд? сво?м.
7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мен? Рах?ль у Кра? ханаанськ?м на дороз?, коли була ще к?вра[135] земл?, щоб прийти до Ефрати. ? я поховав був ?? там, на дороз? до Ефрати, — це В?фле?м“.
8 А ?зра?ль побачив син?в Йо?сипових та й сказав: ?Хто вони?“
9 ? сказав Йосип до батька свого: ?Вони мо? сини, що Бог дав мен? тут“. А той в?дказав: ?В?зьми ж ?х до мене, — ? я ?х поблагословлю?“.
10 А оч? ?зра?лев? стали тяжк? в?д старости, — в?н не м?г дивитися. ? Йосип п?дв?в ?х до нього, а той поц?лував ?х ? пригорнув ?х.
11 ? сказав ?зра?ль до Йосипа: ?Не спод?вався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мен? побачити й нас?ння тво?“.
12 ? Йосип в?дв?в ?х в?д кол?н його, та й упав на обличчя сво? до земл?.
13 ? Йосип узяв ?х обох, — ?фрема сво?ю правицею в?д л?виц? ?зра?ля, а Манас?ю сво?ю л?вицею в?д правиц? ?зра?ля, та й до нього п?дв?в.
14 ? простяг ?зра?ль правицю свою та й поклав на голову ?фрема, — а в?н молодший, а л?вицю свою на голову Манас??. В?н схрестив сво? руки, хоч Манас?я — первор?дний.
15 ? в?н поблагословив Йосипа, та й промовив: ?Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мо? Авраам та ?сак, що пасе мене, в?дколи ?сную аж до цього дня,
16 Ангол, що ряту? мене в?д усього лихого, — нехай поблагосло?вить цих юнак?в, ? нехай бу?де зване в них ?м'я? мо? й ?м'я? батьк?в мо?х Авраама та ?сака, ? нехай вони множаться, як та риба, посеред земл?“.
17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову ?фремову, — ? було це не до вподоби йому. ? в?н п?дпер руку батька свого, щоб зняти ?? з-над голови ?фрема на голову Манас??ну.
18 ? сказав Йосип до батька свого: ?Не так, батьку м?й, бо оцей первор?дний, — поклади правицю свою на його голову!“
19 А батько його не хот?в, ? сказав: ?3наю, м?й сину, знаю! ? в?н буде наро?дом, ? в?н буде великий, але його менший брат буде б?льший в?д нього, а потомство його стане повнею наро?д?в“.
20 ? в?н поблагословив ?х того дня, кажучи: ?Тобою буде благословляти ?зра?ль, говорячи: ?Нехай Бог учинить тебе як ?фрема ? як Манас?ю!“ ? поставив ?фрема перед Манас??ю.
21 ? сказав ?зра?ль до Йосипа: ?Ось я вмираю... А Бог бу?де з вами, ? поверне вас до Краю ваших батьк?в!
22 А я тоб? дав понад брат?в тво?х одну частку, яку я взяв був з руки амореянина сво?м мечем та луком сво?м“.
49 ? покликав Як?в ус?х син?в сво?х та й промовив: Збер?ться, а я спов?щу? вам, що? вас сп?тка? напри?к?нц? дн?в.
2 З?йд?ться та слухайте ви, сини Якова, ? прислу?хайтеся до ?зра?ля, вашого батька!
3 Руви?ме, — ти м?й первор?дний, моя м?ць ? поча?ток ти сили мо??, верх вели?чности й верх ти могутности!
4 Ти п??нився був, як вода, — та не втрима?шся, бо ти ув?йшов був на ложе свойого отця, ? збезчестив його, на постелю мою ти п?днявся!
5 Симео?н ? Лев??й — то брати?, ?хня зброя — знаря?ддя насильства.
6 Хай до ?хньо? змови не входить душа моя, ? нехай не прилу?читься слава моя до ?х збор?в, бо вони в сво?м гн?в? люди?ну забили, а в сво?й самовол? вола копи?т позбавили...
7 Прокля?тий гн?в ?хн?й, бо сильний, та ?хня лют?сть, тяжка? бо вона! Под?лю? ?х я в Яков?, ? ?х розпоро?шу в ?зра?л?!
8 О Юдо, — похва?лять тебе тво? браття! Рука твоя — на ши? тво?х ворог?в, сини батька твого тоб? вкло?няться.
9 Юда — лев молодий! Ти, м?й сину, верта?шся з здо?бич?: прихиливсь в?н, поклався як лев й як левиця, — зведе хто його?
10 Не в?д??йметься бе?рло в?д Юди, ан? в його сте?гон законодавець, аж прийде Примири?тель, що Йому буде по?слух наро?д?в.
11 В?н прив'язу? до винограду свого молодого осла, а до вибрано? виноградини — сина ослиц? сво??. В?н одежу свою буде прати в вин?, а шату свою — в виноградн?й кров??!
12 В?д вина в?н зробивсь мутноокий, а в?д молока — б?лозубий.
13 Завуло?н буде мешкать над берегом мо?рським, над берегом тим, де стають корабл?, а границя його — до Сидону.
14 ?ссаха?р — то костистий осел, що лежить м?ж кошарами.
15 ? побачив в?н спо?к?й, що добрий, та землю, що стала при?мна, ? в?н нахилив сво? плеч?, щоб не?сти, ? став працювать на податок.
16 Дан буде судить св?й наро?д, як один ?з ?зра??льських род?в.
17 Дан буде вуже?м при дороз?, зм??ю отру?йливою при шляху?, що п'я?ти конев? куса?, ? його верх?ве?ць позад себе впаде.
18 Спас?ння в?д Тебе чекаю, о Господи!
19 ?ад — на нього юрба нападатиме, та в?н нападе на ?х п'я?ти.
20 Аси?р — його хл?б буде ситий, ? в?н буде давати присма?ки царськ?.
21 Нефтали?м — в?льна ланя, в?н прекрасн? слова? вида?.
22 Йо?сип — в?тка родюча, в?тка родючая над джерело?м, ?? в?ття по муру спина??ться.
23 ? ог?рчи?ли його та з луку стр?ляли, ? знена?вид?ли були стр??льц? його.
24 Та зостався м?цним його лук, ? стали пружн?? рамена? його рук, — в?д рук Сильного Якового, зв?дти Па?стир, Тверди?ня син?в ?зра?левих.
25 Проси ти в?д Бога, свойого Отця, — ? В?н допоможе тоб?, ? проси Всемогутнього — ? В?н благосло?вить тебе благослове?нням небе?с, що на висот?, благослове?нням безодн?, що дол? лежить, благослове?ннями перс та утро?би.
26 Благослове?ння батька твого стали сильн?ш? в?д благослове?ння батьк?в мо?х, — аж до пожада?них висот в?ков?чних. Нехай вони бу?дуть на голову Йо?сипову, на ма?к?вку вибраного з-пом?ж брат?в сво?х!
27 Вен?ями?н — хижий вовк: вранц? ?сть в?н лови?тву, а на веч?р розд?лю? здо?бич“.
28 Оце вс? дванадцять племен ?зра?левих, ? те, що? говорив ?м батько ?х. ? в?н поблагословив ?х, — кожного за благослове?нням його поблагословив ?х.
29 ? в?н наказав ?м, ? промовив до них: ?Я прилучаюся до сво?? р?дн?... Поховайте мене при батьках мо?х у печер?, що на пол? Ефрона х?ттеянина,
30 у т?й печер?, що на пол? Махпели, що навпроти Мамре? в ханаанськ?й земл?, яке поле купив був Авраам в?д Ефрона х?ттеянина на волод?ння для гробу.
31 Там поховано Авраама й ж?нку його Сарру, там поховали ?сака та його ж?нку Ревеку, ? там поховав я Л?ю.
32 Поле й печера, що на н?м, то добуток в?д син?в Хета“.
33 ? зак?нчив Як?в запов?та синам сво?м, ? втягнув сво? ноги до л?жка, та й спочи?в. ? в?н прилучився до сво?? р?дн?.
50 ? впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, ? ц?лував його.
2 ? звел?в Йо?сип рабам сво?м л?карям забальзамува?ти батька його. ? забальзамува?ли ц? л?кар? ?зра?ля.
3 ? спо?внилося йому сорок день, бо так сповняються дн? бальзамува?ння. ? оплакував його ?гипет с?мдеся?т день.
4 А як минули дн? опла?кування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: ?Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говор?ть до ушей фараонових так:
5 ?Батько м?й заприсяг був мене, говорячи: ?Ось я вмираю. У гроб? мо?м, що я соб? викопав у Кра?н? ханаанськ?й, — там похова?ш мене“. А тепер нехай я п?ду?, ? похова?ю батька свого, та й верну?ся“.
6 ? сказав фараон: ?П?ди, ? поховай свого батька, як заприсяг в?н тебе“.
7 ? п?шов Йо?сип поховати ба?тька свого, а з ним п?шли вс? раби фараонов?, старш? дому його, ? вс? старш?? ?гипетського кра?ю,
8 ? ввесь д?м Йо?сип?в, ? браття його, ? д?м батька його. Т?льки д?тей сво?х та др?бну й велику худобу свою вони позоста?вили в кра??н? ?ошен.
9 ? вирушили з ним також колесни?ц? та комо?нники. ? був таб?р ?х дуже великий.
10 ? прийшли вони до ?орен-Атаду, що по друг?м боц? Йорда?ну, ? плакали там великим та дуже ревним плаче?м... ? в?н учинив ба?тьков? сво?му семиденну жало?бу.
11 ? побачили мешканц? того Краю, ханаанеяни, жало?бу в ?орен-Атад?, та й сказали: ?То сильна жало?ба для ?гипту!“ Тому то кликнули ?м'я? його Авел-М?цра?м,[136] що на т?м боц? Йордану.
12 ? вчинили йому сини його так, як в?н ?м запов?в був.
13 ? поне?сли його сини його до ханаанського Кра?ю, та й поховали його в печер? поля Махпели, яке поле купив був Авраа?м на волод?ння для гробу в?д х?ттеянина Ефрона, навпроти Мамре?.
14 А Йосип, як поховав в?н батька свого, вернувся до ?гипту, в?н ? брати його, та вс?, хто ходив з ним ховати батька його.
15 ? побачили Йо?сипов? брати, що вмер ?хн?й батько, та й сказали: ?А що? як знена?видить нас Йосип, ? справд? верне нам усе зло, що ми йому були? запод?яли?“
16 ? переказали вони Йосипов?, говорячи: ?Батько тв?й запов?в був перед сво?ю смертю, кажучи:
17 Отак скаж?ть Йосипов?: Прошу?, вибач гр?х брат?в тво?х та ?хню провину, бо вони тоб? зло були? запод?яли! А тепер вибач гр?х рабам Бога батька твого!“ ? заплакав Йо?сип, як вони говорили до нього...
18 ? п?шли також бра?ття його, ? впали перед лицем його, та й сказали: ?Ось ми тоб? за раб?в!“
19 А Йо?сип промовив до них: ?Не б?йтеся, бо х?ба ж я зам?сть Бога?
20 Ви заду?мували були? на мене зло, та Бог заду?мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодн?, — щоб заховати при житт? великий наро?д!
21 А тепер не лякайтеся, — я бу?ду утримувати вас та д?тей ваших!“ ? в?н пот?шав ?х, ? промовляв до ?хнього серця.
22 ? ос?вся Йо?сип в ?гипт?, в?н та д?м батька його. ? жив Йосип сто ? десять л?т.
23 ? побачив Йо?сип в ?фрема д?тей третього покол?ння. Також сини Мах?ра, сина Манас??ного, були народилися на Йосипов? кол?на.
24 ? сказав Йо?сип до брат?в сво?х: ?Я вмираю, а Бог конче згада? вас, ? виведе вас ?з ц??? земл? до Кра?ю, якого присягнув був Авраамов?, ?саков? та Якову“.
25 ? Йо?сип заприсяг ?зра??левих син?в, гово?рячи: ?Конче згада? Бог вас, а ви ви?несете зв?дси кост? мо?!“
26 ? впоко??вся Йо?сип у в?ц? ста й десяти л?т. ? забальзамува?ли його, ? в?н був покладений у труну в ?гипт?.
——————
- ↑ По-гебрейському завжди ?amajim небеса вжива?ться т?льки в множин?; по-укра?нському небо або небеса.
- ↑ В ори??нал? al pnej tehom — над обличчям праокеану; tehom — це безодня, праокеан.
- ↑ Al pnei — на обличч?, на поверхн? води. Часте в б?бл?йн?й мов? ?обличчя земл?“ — це поверхня земл?.
- ↑ По-гебрейському вода majim, слово завжди множинне.
- ↑ Гебрейське jom ?день“ визнача? також ? час.
- ↑ Rakia — твердь, щось твердо уставлене, ф?рмамент, зв?д небесний, небозв?д, пор. Пс. 19. 2.
- ↑ Людина — по-гебрейськи adam, церковнослов. челов?к, adamah — земля.
- ↑ Птаство небесне, of ha??amajim — птаство пов?тряне; пор. 1 М. 1. 20.
- ↑ Во?нство, cevaam — це св?тила небесн?; зв?дси Саваот — в?йська, сили небесн?. Пор. ?с. 13. 4.
- ↑ По-гебрейському vajji?bot — ? перервав (працю).
- ↑ По-гебрейському vajjicer — ? уформував, створив, пор. 2 М. 32. 4.
- ↑ По-гебрейському ni?mat — в?ддих:
- ↑ По-гебрейському gan, садок.
- ↑ Еден — при?мний, н?жний, дел?катний.
- ↑ В ориг?нал? Ku?.
- ↑ Ашшур — Асир?я.
- ↑ В ориг?нал? adam — людина, чолов?к, так ? дал?.
- ↑ У б?бл?йн?й мов?, особливо в книгах пророк?в, часто ма?мо ?побачити“ зам?сть ?почути“ ? навпаки.
- ↑ Чолов?кова, чолов?чиця — ж?нка, гебрейське i??ah (i? — чолов?к, муж).
- ↑ Гебрейське ap визнача? найперше ?н?с“, а також ?лице“. В?д тяжко? прац? капа? п?т ? з к?нчика носа.
- ↑ Хава, Chavvah цебто життя, жива.
- ↑ Lanat — полум'я, лезо; гостре, як полум'я, взагал? дуже гостре.
- ↑ Ка?н — набутий.
- ↑ Авель — смутний.
- ↑ 25,0 25,1 25,2 Похилити обличчя — не бути прощеним, посумн?ти; п?дняти обличчя — бути прощеним. Пор. дал? 32. 21, 40. 13.
- ↑ ?Знести гр?х“ (avon minneso)?—?це пробачити.
- ↑ Нод — туляння.
- ↑ 28,0 28,1 ?et, Шет — нагорода.
- ↑ Noach, Ной — пот?шення.
- ↑ В б?бл?йн?й мов? серце, lev, часто визнача? розум. Пор. 2. М. 28. 3.
- ↑ Доро?га?—?життя.
- ↑ В ориг?нал? ?з?псую“, бо й земля з?псулась.
- ↑ Куш — родоначальник ет?оп?в.
- ↑ М?цра??м — родоначальник ?гиптян. У Б?бл?? завжди М?цра?м зам?сть грецького ?гипет.
- ↑ Ашшу?р?—?в?д нього Асир?я.
- ↑ Пеле? — под?л, розд?л.
- ↑ Вавилон — пом?шання.
- ↑ Пишемо Край, бо це Об?цяний Край, Палестина.
- ↑ Край — Палестина.
- ↑ Бет-Ел — д?м Божий, по-церк. сл. Ве?илъ, Веф?л.
- ↑ М?цра?м — ?гипет.
- ↑ Не?ев — п?вдень, п?зн?ш ?думея.
- ↑ У б?бл?йн?й мов? устань, kum, визнача? не вставання, а початок дальшо? д??, пор. Пс. 78. 6. У наш?й мов? таке ?вставати“ може й опускатися, або перекладатися спонуканням: ану.
- ↑ Се?р — волохатий, дика кра?на.
- ↑ Ен-М?шпат — джерело справедливости або суду.
- ↑ Тамар — пальма.
- ↑ 47,0 47,1 В ори??нал? брат, син брата, пор. 1 М. 12. 5.
- ↑ Малки-Цедек, Мелхиседек — цар справедливости, цар правди.
- ↑ Ел?-Езер, Ел?езер — Бог пом?ч.
- ↑ ?шмаел, ?зма?л — Бог почу?.
- ↑ Аврам — високий чи сильний батько, Авраам — батько багатьох.
- ↑ Сарра — вельможа, княжна.
- ↑ ?цхак — ?сак, — ?в?н буде см?ятися“, пор. 21. 6, 7.
- ↑ В ори??нал?: hi??aanu, об?пр?ться.
- ↑ В ори??нал?: Ось Я п?дн?с тво? обличчя, пор. дал? 32. 21.
- ↑ Цоар — др?б'язок, малий, др?бний.
- ↑ Моав — в?д батька.
- ↑ Бен Амм? — син народу мого.
- ↑ Не?ев — суша, п?вдень.
- ↑ Кадеш — святий.
- ↑ Ав?мелех — батько цар.
- ↑ У б?бл?йн?й мов? долон? звичайно зам?сть руки.
- ↑ Беер-Шева — криниця присяги або криниця семи (овечок).
- ↑ Гебрейське nissah — випробо?вував; церковно-слов'янське искушаше, спокушав.
- ↑ Брами — це м?ста.
- ↑ Aram naharajim, Арам двох р?к, по-грецькому Месопотам?я.
- ↑ Лаван — б?лий.
- ↑ Ашшур — п?зн?ша Асир?я.
- ↑ Едом — червоний, друга назва ?сава.
- ↑ Жива вода — джерельна вода.
- ↑ Есек — сварка.
- ↑ Ситна — ворожнеча.
- ↑ Реховот — поширення, щастя.
- ↑ Поширив — дав добру долю, пощастив, пор. Пс. 18. 20
- ↑ Ш?в'а — присяга.
- ↑ Як?в?—?обманець, хитрий.
- ↑ Бет-Ел — д?м Божий.
- ↑ Кедем — сх?д.
- ↑ Тут ?сина“ — онука.
- ↑ Рах?ль — овечка.
- ↑ Chode? jamin — м?сяць дн?в, пор. 41. 1, 4М. 11. 20.
- ↑ Рувен, Реу-вен — ?побачте сина“.
- ↑ Симеон — почув (Господь).
- ↑ Лев?й — прилучений.
- ↑ Юда чи ?гуда — ?хвалити Господа“.
- ↑ Дан — ?розсудив“.
- ↑ В ори??нал?: ?Божа боротьба“ — дуже велика боротьба; пор. Пс. 36. 7: ?гори Бож?“ — надзвичайно висок? гори; Пс. 80. 11: кедри Бож? — кедри надзвичайно висок?. Пор. ще 1 М. 3. 1, 4. 5, 18. 15, Суд. 4. 6, 12, 14.
- ↑ Нафтал? — боротьба.
- ↑ ?ад — щастя, слово ф?н?к?йське.
- ↑ Асир — блаженство, A?er.
- ↑ ?ссахар — заплата.
- ↑ Завулон — в?д слова ?мешкати“.
- ↑ Йосип — додасть.
- ↑ Macati chen beenecha — знайшов мил?сть в очах тво?х, знайшов мил?сть у тебе. Частий гебра?зм.
- ↑ Vajjasem et-panav — поклав лице сво?, прямував. Частий гебра?зм.
- ↑ 96,0 96,1 Брат — тут: р?дня, родич.
- ↑ Е?ар-Сагадута — по-арамейському ?могила св?дчення“.
- ↑ ?ал-Ед — могила св?док.
- ↑ М?цпа — варт?вня.
- ↑ Махана?м — два табори.
- ↑ Vajjecer lo — ? стало т?сно йому, частий гебра?зм, — упав на дус?, злякався, опинився в б?д?, пор. Пс. 4. 2.
- ↑ Винуватий вклонявся обличчям до земл? й чекав; коли ображений п?дн?мав його, то це був знак, що в?н пробачив йому. Пор. Пс. 82. 2. Кн. Буття 4. 6-7, 40. 13. ?р. 52. 31. ?П?д?йме обличчя мо?“ — змилу?ться, простить мен?.
- ↑ ?зра?ль, ?сраель — боров Бога, богоборець.
- ↑ Пену?л — лице Бога.
- ↑ Душа — життя.
- ↑ Суккот — курен?.
- ↑ Гамор — осел.
- ↑ Ел-Елогей-?сраел — Бог, Бог ?зра?ля.
- ↑ Rachavat jadajim: Широкорукий — розлогий.
- ↑ Be jom carat — в день мого утиску, — у день недол?, скрути.
- ↑ В ори??нал? ?жах Божий“ — це великий жах, пор. 1 М. 30. 8, Пс. 36. 7.
- ↑ Ел Бет-Ел — Бог Бет-Елу.
- ↑ В ори??нал?: явилися йому Боги.
- ↑ Аллон-Бахут — дуб плачу.
- ↑ К?вра — м?ра, з версту.
- ↑ Бен-Он? — син болю мого.
- ↑ Вен?ямин, Бен-Ям?н — син правиц?.
- ↑ Бет-Лехем, В?фле?м — д?м хл?ба.
- ↑ М??дал-Едер — башта стада.
- ↑ Тут душ? — нев?льник?в.
- ↑ Baal hachalomot, господар сн?в — сновидець.
- ↑ Шео?л — м?сце, де — за в?рою ?вре?в — перебувають люди по смерт?, ад той св?т.
- ↑ Тамара — пальма.
- ↑ Перец — роздертя.
- ↑ Зерах — сх?д, сяйво.
- ↑ Цебто Пот?фар.
- ↑ Див. вище 32. 21, 4. 6, 7, цебто простить тоб?.
- ↑ Див. вище 32. 21.
- ↑ Р?чка — Н?л.
- ↑ Цофнат-Панеах — в?дгадник та?мниць.
- ↑ Меннашше, Манас?я — той, хто дар забуття.
- ↑ Ефра?м, ?фре?м — в?д слова пл?д, ?розмноження“.
- ↑ Хл?б у б?бл?йн?й мов? — це взагал? ?жа.
- ↑ Запитати про мир — прив?тати.
- ↑ К?вра? — м?ра земл?, б?ля одн??? версти. Пор. 1 М. 35. 16.
- ↑ Авел-М?цра?м — жалоба ?гипту.